78% українських роботодавців уже відчувають кадровий дефіцит: як змінюється ринок праці в Україні

15 липня 2026 р. 10:58

15 липня 2026 р. 10:58

Дефіцит робочої сили перестав бути тимчасовим наслідком війни й перетворився на один із ключових викликів для української економіки. Уже 78% роботодавців заявляють про нестачу працівників, а понад дві третини очікують, що ситуація найближчими роками лише погіршуватиметься. Водночас традиційні інструменти залучення персоналу – насамперед підвищення зарплат – уже не гарантують успішного найму.

Про це під час щорічної конференції HR Wisdom Summit , що відбулася 8 липня, розповіла керівниця платформи OLX Робота , співголова HR-комітету Європейської Бізнес Асоціації (EBA) Марія Абдулліна , презентувавши результати останніх досліджень українського ринку праці.

За її словами, сьогодні український ринок переживає фундаментальні зміни, які змушують бізнес повністю переглядати підходи до рекрутингу, утримання персоналу та розвитку бренду роботодавця.

Кадровий дефіцит стає новою реальністю

За результатами дослідження OLX Робота та EBA, 78% українських компаній уже стикаються з нестачею працівників. Найгостріше проблема проявляється у виробництві, торгівлі, логістиці, будівництві та сфері послуг – тобто там, де традиційно потрібна велика кількість лінійного персоналу.

Ще більш показовим є те, що 68% роботодавців прогнозують подальше погіршення ситуації. За словами Марії Абдулліної, сьогодні бізнес має перестати сприймати кадрову кризу як тимчасове явище.

«Ми вже живемо в новій реальності. Саме тому сьогодні важливо не просто дивитися на цифри, а правильно їх інтерпретувати й будувати HR-стратегії відповідно до нових умов», – зазначила вона.

Мобілізація вже не єдина причина нестачі кадрів

Якщо протягом перших років повномасштабної війни головною причиною кадрового дефіциту була мобілізація, то тепер дедалі більший вплив має міграція населення. За словами Абдулліної, за останній рік кількість роботодавців, які відчули негативний ефект від виїзду українців за кордон, суттєво зросла.

Окремою тенденцією 2026 року став відтік молодих чоловіків віком до 22 років. Уже 41% компаній повідомляють, що цей фактор безпосередньо вплинув на їхню можливість знаходити нових працівників.

У результаті бізнес стикається зі скороченням кількості молодих кандидатів, меншою кількістю відгуків на вакансії та швидшим відтоком молодих співробітників.

Компанії почали навчати людей самостійно

Через нестачу кадрів бізнес змінює саму модель найму. Сьогодні дедалі більше роботодавців готові брати на роботу кандидатів без необхідного досвіду та навчати їх всередині компанії. Такий підхід поступово стає нормою, адже знайти готового спеціаліста значно складніше, ніж інвестувати у підготовку нового працівника.

Водночас більшість компаній продовжують робити ставку саме на молодь, хоча саме ця категорія населення найактивніше скорочується через міграцію.

На думку Марії Абдулліної, це означає, що роботодавцям доведеться значно ширше дивитися на потенційних кандидатів і переглядати звичні критерії підбору персоналу.

Зарплата – не гарантія успішного найму

Конкуренція за працівників змушує бізнес підвищувати заробітні плати. За даними дослідження, кожен четвертий роботодавець за останній рік збільшив зарплати щонайменше на 10%, а середнє зростання заробітних плат на ринку становило близько 20%.

Втім, цього вже недостатньо для залучення нових співробітників. Кандидати дедалі частіше оцінюють не лише рівень доходу, а й корпоративну культуру, можливості навчання, гнучкий графік роботи, можливість працювати дистанційно, соціальний пакет та репутацію компанії.

Саме тому бренд роботодавця сьогодні стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності бізнесу.

«Ринок праці поступово перетворився на ринок кандидата. Люди уважніше обирають роботодавця, а компанії дедалі більше конкурують між собою за фахівців», – наголосила Абдулліна.

Відкриття нових категорій працівників

Дефіцит кадрів змушує бізнес переглядати прийняті підходи до рекрутингу. Все більше компаній починають активно працювати з людьми старшого віку, кандидатами без професійного досвіду та іншими категоріями працівників, які раніше залишалися поза основним фокусом роботодавців.

Зокрема, суттєво змінилося ставлення до кандидатів віком понад 50 років. Якщо раніше багато компаній не розглядали їх як перспективних співробітників, то сьогодні роботодавці дедалі частіше цінують їхню відповідальність, стабільність та професійний досвід.

Паралельно бізнес активно інвестує у внутрішні програми навчання, розуміючи, що самостійна підготовка працівників стає важливою конкурентною перевагою.

Ветерани стануть одним із ключових кадрових ресурсів

Окрему увагу під час виступу Марія Абдулліна приділила ветеранам, які найближчими роками дедалі активніше повертатимуться до цивільного життя. На її думку, українському бізнесу вже сьогодні необхідно готуватися до цієї трансформації.

Йдеться не лише про соціальну відповідальність компаній, а й про один із найважливіших кадрових ресурсів майбутньої української економіки.

Ветерани мають високий рівень відповідальності, стресостійкість, навички роботи в умовах невизначеності та управління людьми. Водночас для їхньої успішної інтеграції роботодавцям доведеться адаптувати власні HR-процеси, навчати керівників, створювати програми наставництва та підтримки, а також готувати команди до повернення колег після служби.

Людський капітал – головна конкурентна перевага

На думку Марії Абдулліної, кадровий дефіцит залишатиметься одним із головних викликів української економіки протягом найближчих років.

У цих умовах перемагатимуть не ті компанії, які просто запропонують вищу зарплату, а ті, що навчаться працювати з різними категоріями кандидатів, інвестуватимуть у навчання персоналу, розвиватимуть власний бренд роботодавця та створюватимуть середовище, у якому люди захочуть працювати довгостроково.

«Стара модель ринку праці, коли роботодавець обирав із десятків кандидатів, залишилася в минулому. Сьогодні вже бізнес конкурує за людей. Саме вміння працювати з людським капіталом стає однією з головних конкурентних переваг компаній», – підсумувала керівниця платформи OLX Робота.

Економіка