Купив дешево — продав дорого: як працює енергетичний арбітраж в Україні та що стримує цей ринок

14 серпня 2026 р. 15:29

14 серпня 2026 р. 15:29

Український ринок систем накопичення енергії переживає інвестиційний бум: лише за минулий рік у промислові батареї вклали понад мільярд доларів, а серед головних гравців — компанії найбагатших бізнесменів країни. Поки одні купують накопичувачі для власної енергонезалежності, інші тестують новий вид заробітку — енергетичний арбітраж, маржа на якому подекуди сягає 20 тисяч гривень за мегават-годину. Розбираємося, як працює заробіток на перепродажі електроенергії, за скільки років окупаються гігантські акумулятори та чому проста формула "купив дешево — продав дорого" тут дає збої.

У 2025 році український ринок систем накопичення енергії (BESS) здійснив колосальний ривок. За даними SolarPower Europe, Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків накопичувачів у Європі, ввівши в експлуатацію майже 3 ГВт·год нових потужностей, а імпорт електричних акумуляторів перевищив $1 млрд. Головними каталізаторами цього буму стали спеціальні аукціони "Укренерго", запущені у 2024 році, та гостра потреба бізнесу в резервному живленні.

У технологію вже інвестують найбагатші українці. Ринат Ахметов через "ДТЕК ВДЕ" у партнерстві з американською Fluence вклав 125 млн євро в масштабний комплекс УЗЕ на 400 МВт·год. Холдинг ОККО Віталія Антонова скуповує СЕС із системами зберігання, а "Нова пошта" Вячеслава Клімова та Володимира Поперешнюка спрямувала сотні мільйонів гривень у власну енергоавтономію, де батареї виконують роль надійного "пауербанку" для логістичної інфраструктури.

Утім, поки більшість великих гравців використовують батареї для підстраховки або довгострокових контрактів з оператором системи передачі, найбільш нерозкритим залишається інший потенціал цієї технології — енергетичний арбітраж. Це бізнес-модель, побудована суто на зароблянні на добових коливаннях цін. Попри ризики та нестабільність, в Україні вже з'являються компанії, які пробують заробляти саме на різниці вартістей електроенергії та навіть залучають під такі проєкти інвестиції від населення.

Як сьогодні працює арбітраж і скільки можна заробити

Системи накопичення енергії (BESS) заробляють на арбітражі — різниці між ціною купівлі та продажу електроенергії. У години низького попиту батареї накопичують дешевшу електроенергію, а під час вечірніх піків віддають її назад у мережу, коли ціна зростає. Саме ця різниця формує основний дохід таких систем.

Український ринок зараз переживає рекордну для себе різницю між денними та вечірніми цінами на електроенергію, і саме вона створює можливості для арбітражу. За словами трейдерки Джульєтти Рагімової, щоденна маржа може становити 5–20 тисяч гривень за мегават-годину, хоча бувають і збиткові дні.

Причина такої маржі — у зміні правил роботи ринку. Як пояснює директор напряму трейдингу та постачання електроенергії KNESS Сергій Кравчук, із травня 2026 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила граничні ціни на РДН (ринок "на добу наперед") до 15 тисяч гривень за мегават-годину, а на балансуючому ринку — до 17 тисяч, тоді як мінімальна ціна може опускатися до 10 гривень. Теоретична цінова різниця на одному мегаваті — понад 14 тисяч гривень, середній фактичний показник — 6–9 тисяч.

Чому цей заробіток нестабільний

Навіть за нинішніх цін високі прибутки залишаються радше винятком, ніж правилом. У лютому 2026 року, арбітраж на РДН у багато днів був економічно недоцільним — цінового розриву просто не вистачало, щоб покривати витрати на цикл заряду-розряду, каже Єгор Захарченко, керівник відділу по роботі з ВДЕ, УЗЕ та розподіленою генерацією "Д.ТРЕЙДІНГ" , що опікується розподіленою генерацією. Натомість наприкінці червня того ж року ситуація змінилася кардинально: власник двогодинної системи накопичення енергії міг заробити понад 550 євро на кожен 1 МВт її потужності лише за один день. Порівняння двох періодів показує, що дохідність арбітражу залежить не стільки від технології, скільки від сезонності та поточної кон'юнктури ринку. Один і той самий актив може приносити високий дохід улітку, але бути економічно невигідним узимку.

Є розбіжність і в тому, скільки разів на добу реально проводити цикл заряд-розряд. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський вважає базовою моделлю один цикл на добу, тоді як два повноцінні цикли лише на РДН трапляються рідко, адже для цього потрібні дві окремі пари "дешево-дорого" з достатньою різницею між цінами. Рагімова підтверджує тезу, що провести два цикли на добу можна лише за умови роботи на кількох сегментах ринку, а не тільки на РДН.

Від чого залежить окупність BESS

Єдиної відповіді на питання про окупність BESS не існує, адже усе залежить від бізнес-моделі. За оцінками учасників ринку, термін окупності коливається від 3 до 10 років.

За оцінкою Захарченка, за середніх ринкових капітальних витрат до 300 тисяч євро на 1 МВт потужності двогодинна батарея може окупитися за 3–4 роки, але лише за умови ефективного управління, тобто роботи не тільки на арбітражі, а й одразу на кількох сегментах ринку.

Найшвидше окуповуються промислові BESS та батареї, що працюють на ринку допоміжних послуг: за оцінкою KNESS, такі проєкти повертають інвестиції за 2,5–3,5 року, тоді як чистий арбітраж — за 3–4 роки. Гібридні проєкти ВДЕ+УЗЕ демонструють окупність у межах 3–5 років за рахунок економії на під'єднанні до мережі та зниження штрафів за небаланс на 70–90%.

Соколовський додав, що найбільш прогнозований дохід BESS сьогодні забезпечує ринок допоміжних послуг: переможці аукціонів Укренерго отримують п'ятирічні контракти з фіксованою в євро вартістю. Відповідно, сам по собі арбітраж уже не виглядає найкращою бізнес-моделлю для BESS — найбільш прогнозований дохід забезпечують саме довгострокові контракти, і такі проєкти найчастіше цікавлять банки та інвесторів.

Які моделі заробітку працюють краще за арбітраж

Практика показує, що найбільші гроші на українському ринку BESS сьогодні заробляють не на арбітражі, а на ринку допоміжних послуг. KNESS, наприклад, конкретної суми своїх інвестицій не розкриває, але за власними даними компанії реалізувала 140 МВт·год потужностей УЗЕ (з них понад 80 МВт — у 2025 році саме для допоміжних послуг Укренерго) і на 2026 рік запланувала ще близько 200 МВт. Серед інших переможців спецаукціонів Укренерго на допоміжні послуги — "Укргідроенерго", Cadogan Petroleum, "СЛАВ Груп", "Смарт Трейд Енерджі" та "Інжур Енерджі", хоча суми їхніх інвестицій в жодному з відкритих джерел не фігурують.

Саме тому оператори великих комерційних BESS дедалі рідше покладаються лише на один сегмент ринку. Як пояснює Кравчук, сучасні системи накопичення постійно перемикаються між різними сегментами, максимізуючи дохід через модель поєднання кількох джерел доходу.

Що стримує нові інвестиції

Попри високу різницю між цінами, масштабування ринку BESS стримує низка системних проблем: багатомільярдні борги на балансуючому ринку, військові ризики, дороге фінансування та дефіцит обладнання. Для потенційного інвестора ключове питання сьогодні — не можливість заробити, а передбачуваність повернення вкладених коштів, тому більшість бар'єрів стосуються не технології, а фінансування й роботи ринку.

Щодо необхідності нових стимулів думки учасників ринку розділилися. KNESS наполягає на пакеті змін: лібералізація прайс-кепів , впровадження механізму від'ємних цін, як у Європі, коли власник батареї отримує доплату за забір надлишку енергії з мережі в періоди профіциту, жорсткіша платіжна дисципліна на балансуючому ринку через спецрахунки, розвиток корпоративних PPA та інтеграція з європейськими майданчиками балансуючої енергії MARI і PICASSO. Захарченко з ДТЕК, навпаки, вважає, що інвестицій в УЗЕ вже достатньо, аби вважати їх масовими, і додаткові стимули ринку не потрібні, адже ринок сам себе врегульовує, а увагу варто приділити хіба спрощенню процедур підключення гібридних станцій СЕС+УЗЕ до мереж.

Як зміниться ринок, коли BESS стане більше

Що більше накопичувачів з'являтиметься в системі, то сильніше вони згладжуватимуть цінові піки, а разом із ними й власну маржу. Цю тенденцію вже видно на ринку сонячної генерації, де дедалі більше нових проєктів одразу проєктуються разом із системами накопичення енергії.

Для інвесторів це означає, що майбутнє BESS визначатиме вже не проста формула "купив дешево — продав дорого", а здатність поєднувати кілька джерел доходу , ефективно керувати активом і працювати з довгостроковими контрактами.

Економіка