Spotify чи YouTube Music: де музиканти заробляють більше на прослуховуваннях

27 жовтня 2026 р. 18:43

27 жовтня 2026 р. 18:43

Артисти, що виходять на стримінги вперше, часто орієнтуються лише на розмір аудиторії платформи, не враховуючи, що за однакову кількість прослуховувань різні сервіси платять суттєво різні гроші.

Візьмемо Spotify і YouTube Music — два найпопулярніші майданчики для українських виконавців, але логіка монетизації на них відрізняється настільки, що пряме порівняння «скільки коштує один стрім» уже вводить в оману. Читайте на Dilo , де саме музиканти заробляють більше, на Spotify чи YouTube Music, чому ставки YouTube.

• Spotify чи YouTube Music
• Чому YouTube Music — це більше, ніж просто стримінг
• Spotify: простіша модель, нижчий поріг входу
• Реальні приклади заробітку
• Географія аудиторії важливіша за вибір платформи
• Що забирають посередники

Spotify чи YouTube Music

Обидві платформи працюють за принципово схожою моделлю: загальний пул доходів від підписок і реклами розподіляється між авторами пропорційно до їхньої частки в загальному обсязі прослуховувань платформи. Фіксованої ставки «за трек» не існує в жодному з сервісів. Втім, орієнтовні середні показники суттєво відрізняються.

На перший погляд, YouTube Music платить трохи більше, ніж Spotify. За орієнтовними оцінками з індустрії, мільйон прослуховувань на YouTube Music приносить українському артисту близько $1000, тобто приблизно $1 за тисячу, а на Spotify близько $700, тобто приблизно $0,7 за тисячу.

Проте покладатися на ці цифри не варто, адже оцінки з різних джерел дещо різняться, а самі платформи не публікують фіксованої ставки. Реальний дохід залежить, зокрема, від того, де живуть слухачі, і коливається від релізу до релізу.

Чому YouTube Music — це більше, ніж просто стримінг

Головна відмінність YouTube Music від Spotify полягає в тому, що для музичного контенту YouTube це не один канал доходу, а ціла екосистема паралельних джерел:

• реклама в самому відео — прероли, мідроли, банери;
• частка від підписок YouTube Premium — коли підписник дивиться музичне відео без реклами, частину вартості підписки все одно розподіляють між авторами переглянутого контенту;
• YouTube Shorts Fund/Ads Revenue — окрема монетизація коротких роликів через спільний пул;
• Content ID — якщо хтось інший використовує музику артиста у своєму відео (кавер, фонову доріжку, кліп), дохід від цього автоматично йде саме правовласнику треку.

Стандартний розподіл доходу від реклами на YouTube становить приблизно 55% автору, 45% платформі. Це вище за частку, яку залишає собі Spotify у своїй моделі, але сам середній дохід на 1000 переглядів однаково залишається нижчим, тобто $0,5–2 проти $2–4 на Spotify.

Spotify: простіша модель, нижчий поріг входу

Логіка Spotify прозоріша. Тут дохід формується виключно з прослуховувань, без додаткових каналів на кшталт Shorts Fund чи Content ID. Платформа враховує тип акаунту слухача, тобто прослуховування з рекламою (безкоштовний тариф) оцінюється нижче, ніж прослуховування Premium-підписника.

Важлива деталь, яка стосується виключно Spotify. Тут з 2024 року діє правило мінімального порогу, і якщо трек не набрав щонайменше 1000 прослуховувань за останні 12 місяців, виплат за нього не буде взагалі.

На YouTube Music подібного жорсткого порогу немає, хоча для входу в Партнерську програму YouTube потрібно виконати власні умови: щонайменше 500 підписників, 3 публічні відео за 90 днів і 3000 годин перегляду за рік для раннього доступу, або 1000 підписників і 4000 годин перегляду для повної монетизації з доходом від реклами.

Це створює принципову різницю в поведінці для артиста-початківця. Якщо на Spotify можна отримувати роялті з перших прослуховувань (за умови подолання річного порогу в 1000 стрімів), тоді як на YouTube дохід від реклами недоступний узагалі, поки канал не наберне мінімум 500–1000 підписників.

Реальні приклади заробітку

Абстрактні ставки складно уявити без конкретних кейсів із практики українських артистів:

• пісня «Дура» Ганни Польської за майже пів року зібрала 876 000 прослуховувань і переглядів на всіх платформах сумарно \ і принесла артистці $242;
• окремі українські виконавці на Spotify отримують приблизно $700 за мільйон прослуховувань;
• на YouTube Music, за орієнтовними оцінками, мільйон прослуховувань приносить близько $1000.

Якщо порівнювати ці дві конкретні цифри: $700 на Spotify проти $1000 на YouTube Music за той самий мільйон прослуховувань, то  YouTube Music виглядає очевидно вигіднішим.

Але це порівняння справедливе лише за умови, що трек реально набирає потрібну кількість прослуховувань на обох платформах. На практиці аудиторія рідко розподіляється рівномірно, і слухацькі звички українців суттєво відрізняються між сервісами.

Географія аудиторії важливіша за вибір платформи

Незалежно від того, яку платформу обирає артист, найбільшим множником доходу залишається не сама платформа, а країна, звідки приходять прослуховування. Перегляди та стріми з США, Великої Британії, Канади чи Німеччини традиційно приносять на порядок більше доходу, ніж із країн із нижчими рекламними ставками, до яких належить і Україна.

До прикладу, щоб заробити €1000 на Apple Music (яка в цьому плані ілюструє загальну закономірність усіх платформ), українському артисту потрібно набрати понад 460 829 прослуховувань, тоді як британському виконавцю для тієї ж суми вистачить лише 122 249, майже вчетверо менше.

Та сама логіка діє і для порівняння Spotify з YouTube Music. Тут артист із переважно українською аудиторією заробить менше на будь-якій платформі порівняно з колегою, чия музика набирає популярність на Заході.

Для YouTube Music тут є практична перевага. Це інструмент автоматичного дубляжу Aloud, який дозволяє додавати кілька мовних аудіодоріжок до одного відео без створення окремих каналів під кожен ринок.

Що забирають посередники

На обох платформах артист рідко отримує заявлену ставку повністю. Якщо реліз іде через дистриб'ютора чи лейбл , посередник забирає комісію: зазвичай 25–40% для великих дистриб'юторів із додатковими послугами просування, або 10–30% за базову дистрибуцію без промо-супроводу.

Ця комісія діє однаково для доходу зі Spotify і з YouTube Music, оскільки більшість дистриб'юторів доставляють музику одразу на всі основні платформи в межах одного релізу.

ТОЖ порівняння «що вигідніше» некоректне без урахування специфіки артиста. Тому Spotify пропонує простішу й прозорішу модель із вищою базовою ставкою за прослуховування ($2–4 проти $0,5–2 за тисячу на YouTube Music) і нижчим порогом входу для роялті.

YouTube Music натомість дає доступ до кількох паралельних джерел доходу одночасно, як-то реклама, Premium, Shorts, Content ID, але вимагає спершу подолати поріг підписників для монетизації взагалі. На практиці ж географія аудиторії залишається важливішим фактором, ніж вибір між платформами. Тут український артист заробить менше на обох сервісах порівняно з колегою, чия музика популярна на Заході.

Економіка