Реєстр банківських рахунків і нові правила фінмоніторингу: що змінить SEPA
11 листопада 2026 р. 09:16
11 листопада 2026 р. 09:16
Україна наближається до приєднання до європейської платіжної системи SEPA, що має зробити перекази в євро швидшими та дешевшими. Водночас в Україні планують створити реєстр банківських рахунків і сейфів, змінити поріг фінансового моніторингу та вдосконалити правила розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів. При цьому банківську таємницю обіцяють зберегти.
Верховна Рада вже
підтримала
відповідний законопроєкт у першому читанні. Розповідаємо, які зміни готують для громадян, бізнесу та банківської системи і коли вони можуть запрацювати.
Дешевші перекази в євро та доступ до європейського платіжного простору
Як
пояснюють
у Міністерстві фінансів, приєднання до SEPA має спростити міжнародні розрахунки для українців і бізнесу.
Як зараз:
під час переказів з європейських країн в Україну можуть залучатися кілька банків-посередників, через що комісії за одну операцію іноді сягають кількох десятків євро.
Як буде:
після інтеграції до європейського платіжного простору перекази в євро мають стати швидшими та дешевшими. Очікується, що
комісії становитимуть від 0 до 5 євро,
а кількість посередників у платіжному ланцюжку зменшиться.
Економіка.
За оцінками Мінфіну, завдяки цьому в українській економіці щороку залишатиметься від 70 до 100 млн євро, які нині витрачаються на банківські комісії. Для малого та середнього бізнесу, який регулярно експортує товари й послуги до ЄС, середня економія може становити близько 4 тис. євро на рік на одне підприємство.
Банки.
Національний банк також
зазначає
, що інтеграція до SEPA створить для українських банків рівніші умови конкуренції з європейськими фінансовими установами. Це має спростити оброблення транскордонних платежів, зменшити операційні витрати та сприяти розвитку нових платіжних сервісів.
Населення.
Для громадян це означатиме доступніші перекази між Україною та країнами Європи. Особливо актуальними зміни будуть для українців, які працюють або навчаються за кордоном, отримують доходи з ЄС чи надсилають гроші рідним.
У НБУ наводять приклад Молдови, де після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро.
Новий поріг фінмоніторингу
Одна з передбачених законопроєктом змін стосується порогової суми фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу:
зараз цей поріг становить
400 тис. грн
;
після ухвалення змін його планують підвищити до суми, еквівалентної
понад 10 тис. євро, або орієнтовно 550 тис. грн.
Як зазначають у Мінфіні, це має зменшити кількість формальних перевірок операцій із низьким рівнем ризику та скоротити бюрократичне навантаження на громадян і підприємців. Водночас фінансові установи зможуть більше зосереджуватися на транзакціях, які справді мають ознаки підвищеного ризику.
Для операцій у сфері азартних ігор поріг залишиться незмінним — 55 тис. грн.
Реєстр банківських рахунків
Ще одне нововведення — створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Його адміністратором і держателем стане Міністерство фінансів.
Як пояснюють у НБУ, система
міститиме інформацію про відкриті фізичними особами:
банківські рахунки,
рахунки в цінних паперах,
платіжні та інші рахунки,
електронні гаманці,
а також договори про користування індивідуальними банківськими сейфами.
Водночас у реєстрі
фіксуватимуть лише факт наявності рахунку чи сейфа
у конкретній фінансовій установі. Він
не міститиме інформації про залишки грошей, суми на рахунках або рух коштів.
У Нацбанку наголошують, що інформація про наявність рахунку в певній фінансовій установі належить до
банківської таємниці.
Тому доступ до неї надаватиметься виключно у випадках, передбачених законодавством, та уповноваженим органам. Зокрема, йдеться про АРМА, НАЗК і БЕБ — у встановленому законом порядку.
Порядок створення та ведення реєстру затверджуватиме Міністерство фінансів за погодженням із НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Перевірка бенефіціарів і захист викривачів
Окремий блок законопроєкту стосується прозорості власності компаній і фінансових установ. Зокрема, планують удосконалити процедуру перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, а також створити окремий
реєстр кінцевих бенефіціарів трастів та інших подібних правових утворень.
Крім того, документ передбачає посилення вимог до прозорості та доброчесності власників фінансових установ і розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Ще одне нововведення —
запровадження інституту викривачів у сфері протидії відмиванню коштів
і фінансуванню тероризму. Як пояснює Нацбанк, законопроєкт визначає їхні права та гарантії захисту. Серед передбачених механізмів — анонімні канали для повідомлень, забезпечення конфіденційності, безоплатна правнича допомога та звільнення від юридичної відповідальності в окремих визначених законом випадках.
У Міністерстві фінансів також наголошують, що законопроєкт не передбачає підвищення штрафів за порушення.
Коли нововведення набудуть чинності
Наразі законопроєкт № 14327-д підтримали лише в першому читанні. До другого читання документ ще доопрацюють у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Якщо парламент ухвалить його в цілому, основна частина положень
набуде чинності через шість місяців із дня офіційного опублікування закону, окрім двох винятків, для яких передбачені інші строки.
Йдеться про:
створення Реєстру рахунків і сейфів,
та Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів.
Вони мають запрацювати
не пізніше набрання чинності Угодою про вступ України до Європейського Союзу.
Також доступ уповноважених органів до інформації про рахунки та сейфи передбачено відкрити не раніше ніж за шість місяців до дня набрання чинності цією Угодою.
Джерело: finance.ua
