«Мамо, я буду літати!» — 22-річна Христина мріяла про небо, а тепер збиває «Шахеди» FPV-перехоплювачами - Війна

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Мамо, я буду літати!» — 22-річна Христина мріяла про небо, а тепер збиває «Шахеди» FPV-перехоплювачами

10 вересня 2026 р. 10:59

10 вересня 2026 р. 10:59

22-річна захисниця із Сумщини пішла до війська за мрією, а перший бойовий виліт завершила збиттям ворожого дрона.

Про це повідомили у 14-му армійському корпусі.

Христині — 22 роки. Вона служить у зенітному ракетному дивізіоні 14-го армійського корпусу й уже працює операторкою FPV-перехоплювачів Stinger та P1-Sun. До Збройних Сил України дівчина долучилася лише пів року тому, хоча, як зазначає, мріяла про службу ще з 18 років.

Остаточно рішення дозріло, коли вона побачила, як українські безпілотники пролітають над її рідним містечком на Сумщині в бік російського кордону.

«Мамо, я буду літати!» — сказала тоді Христина.

Коли російські обстріли прикордоння посилилися, вона пішла до ТЦК.

Після базової загальновійськової підготовки дівчина пройшла фахове навчання. Щоб якнайшвидше опанувати нову спеціальність, тренувалася на симуляторі по 7–8 годин щодня протягом двох місяців.

Перший навчальний політ був невдалим — Христина втратила борт. Але вже перший бойовий виліт став зовсім іншим.

«Руки трусилися, але відчуття й радість були неймовірними», — згадує військова свій перший успішно перехоплений російський «Шахед».

Сьогодні вона впевнено працює на бойових позиціях, збиваючи ворожі безпілотники, що атакують українські міста й села.

Попри війну, Христина не приховує, що любить свою роботу ще й за можливість бачити Україну з висоти. Її наступна професійна мрія — навчитися працювати з розвідувальними комплексами «Лелека-100» та «Фурія», а також отримати власний пульт RadioMaster TX16S для виконання бойових завдань.

Попереду в захисниці — довгоочікувана відпустка. Вона мріє обійняти маму й бабусю, які досі залишаються у прифронтовому містечку на Сумщині, де майже щодня лунають вибухи.

У підрозділі кажуть: саме заради того, щоб рідним не довелося залишати свій дім, Христина щодня виходить на позиції й відточує простий алгоритм своєї роботи — спостерігаєш, бачиш ціль, збиваєш.

«Мамо, я буду літати!» — 22-річна Христина мріяла про небо, а тепер збиває «Шахеди» FPV-перехоплювачами