Свинець міг дати Homo sapiens перевагу над неандертальцями

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Свинець міг дати Homo sapiens перевагу над неандертальцями

17 жовтня 2025 р. 13:10

17 жовтня 2025 р. 13:10

Свинець супроводжує людство понад півтора мільйона років, і нові дані свідчать : саме він міг стати фактором нашої еволюційної переваги над неандертальцями.

Міжнародна група науковців проаналізувала вміст свинцю в 51 скам’янілому зубі гомінінів, що жили впродовж останніх 1,8 мільйона років. До дослідження увійшли зразки Homo sapiens, неандертальців, ранніх представників роду Homo, а також австралопітеків, парантропів, гігантопітеків і доісторичних мавп. “Ми виявили чіткі ознаки епізодичного впливу свинцю у 73 відсотках зразків” , — повідомляють автори у статті.

Свинець вважався наслідком промислової діяльності, але нові дані змінюють це уявлення. Стародавні люди зазнавали його впливу через природні джерела — вулканічну активність, пожежі, геохімічні процеси , що збагачували ґрунти, воду й їжу токсичним металом. Вміст свинцю варіював залежно від виду та середовища існування: “Зуби P. robustus демонстрували рідкісні, але чіткі ознаки гострого впливу, тоді як A. africanus і Homo sp. мали частіші, сезонні епізоди підвищеної концентрації” , – зазначено в дослідженні.

Особливу увагу вчені приділили генетичному аспекту впливу свинцю. За допомогою експериментів з мозковими органоїдами (штучно вирощеними клітинними структурами), науковці виявили різницю у реакції на свинець у двох версіях гена NOVA1 — у сучасної людини та вимерлих родичів. “Мозкові органоїди з давнім варіантом NOVA1 зазнали серйозних порушень активності FOXP2, гена, пов’язаного з розвитком мови” , — пояснює Аліссон Муотрі з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго.

Ці результати дають підстави вважати, що еволюційний варіант NOVA1 у Homo sapiens міг зменшити шкоду від свинцю, зберігаючи здатність до мовлення та мислення . “Це надзвичайний приклад того, як тиск навколишнього середовища, зокрема токсичність свинцю, міг спричинити генетичні зміни, що поліпшили виживання” , — додає Муотрі.

Попри це, свинець залишався отрутою. Його дія пов’язана з неврологічними порушеннями, зниженням когнітивних здібностей і серцево-судинними хворобами , які, ймовірно, впливали і на давніх людей. Але “сучасні Homo могли мати генетичну перевагу, яка дозволяла краще протистояти його згубному впливу порівняно з неандертальцями” , припускають автори.

Це відкриття ставить під сумнів ідею про суто антропогенне походження отруєння свинцем. У давнину свинець надходив через природні шляхи та, ймовірно, впливав на мозковий розвиток, поведінку та еволюційний відбір . Дослідження з’явилося у журналі Science Advances і відкриває нову сторінку в нашому розумінні ролі навколишнього середовища в людській еволюції.

Хоча зв’язок між свинцем і мовною здатністю поки не є остаточним, дослідники наголошують: навіть маловідомі екологічні чинники можуть відігравати критичну роль у формуванні наших біологічних переваг .