Люди — серед 10 наймоногамніших ссавців планети - Наука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Люди — серед 10 наймоногамніших ссавців планети

19 грудня 2025 р. 03:56

19 грудня 2025 р. 03:56

Дослідники з Кембриджського університету дійшли висновку , що люди належать до наймоногамніших ссавців , використавши новий еволюційний показник родинних зв’язків.

Еволюційний антрополог Марк Дайбл запропонував оцінювати моногамію через частку повнорідних братів і сестер, тобто «нащадків однієї пари батьків». Аналіз охопив понад 100 людських суспільств і 34 види ссавців. У середньому 66 % людських дітей мають тих самих двох батьків . Це забезпечило Homo sapiens сьоме місце у своєрідній «лізі моногамії».

Дайбл зазначає: «Існує прем’єр-ліга моногамії, в якій люди займають комфортне місце» . Для порівняння, у шимпанзе частка повнорідних братів і сестер становить лише близько 4 %. У гірських горил цей показник не перевищує 6 %. Таким чином, люди істотно відрізняються від найближчих родичів-приматів.

Дані про людей отримано з «давньої ДНК», тобто генетичного матеріалу з археологічних поховань неоліту й бронзової доби. Також використано етнографічні родоводи 94 доіндустріальних суспільств. Для тварин застосовано вже наявні генетичні бази. Метод дозволив безпосередньо оцінити репродуктивну структуру популяцій.

Наймоногамнішим видом у вибірці виявилася каліфорнійська миша-олень. У неї 100 % братів і сестер є повнорідними . Людські показники близькі до таких соціально моногамних видів, як сурикати чи євразійські бобри. Це підтверджує домінування тривалих партнерських зв’язків.

Водночас автор підкреслює обмеження підходу. Генетичні дані не фіксують «сексуальні контакти без народження дітей». Культурні практики та контроль народжуваності також ускладнюють інтерпретацію. «У людей спарювання і розмноження не завжди збігаються» , — наголошує Дайбл.

Дослідження показує, що людська моногамія є еволюційно незвичною для ссавців. Вона, ймовірно, виникла з немоногамного групового способу життя.