Мореплавці відвідували віддалені арктичні острови понад 4000 років тому

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мореплавці відвідували віддалені арктичні острови понад 4000 років тому

10 лютого 2026 р. 12:53

10 лютого 2026 р. 12:53

Палеоінуїтські мореплавці першими досягли віддалених островів Кітсіссут біля північно-західного узбережжя Гренландії , здійснивши небезпечний морський перехід понад 50 кілометрів ще 4500 років тому.

Першими людьми, які досягли островів Кітсіссут поблизу Гренландії , були палеоінуїти — ранні арктичні спільноти, здатні долати понад 50 кілометрів відкритої води. Цей перехід був одним із найдовших морських маршрутів у доісторичній Арктиці , що свідчить про високий рівень навігаційних навичок.

Археологічні дослідження на островах Ісбйорне, Меллем і Нордвест виявили понад 290 знахідок, включно з рештками круглих «дволопатевих» наметів. Такі споруди є характерною ознакою палеоінуїтів , перших народів, що заселили північ Канади та Гренландії. Центральні вогнища й кам’яні перегородки вказують на сімейне проживання , а не на короткочасні мисливські стоянки.

Радіовуглецеве датування кістки товстодзьобого кайра ( Uria lomvia ) показало вік близько 4400–3900 років. Це означає, що заселення островів відбулося майже одразу після формування поліньї Пікіаласорсуак — зони відкритої води серед морського льоду. «Люди з’явилися тут практично відразу, щойно з’явилася можливість морського доступу» , зазначає Метью Воллс.

Подолання такого маршруту вимагало складних човнів типу «каркас з обшивкою», подібних до пізніших інуїтських суден, а не одномісних каяків. «Це були не окремі мисливці, а цілі родини» , підкреслює археолог Джон Дарвент, вказуючи на необхідність великих і стійких плавзасобів.

Окрім заселення, ці громади активно впливали на місцеву екосистему. Перенесення поживних речовин з моря на сушу сприяло збагаченню ґрунтів і розвитку рослинності , формуючи ландшафт островів. Таким чином, палеоінуїти виступали не лише мандрівниками, а й активними агентами екологічних змін.