Пологи перебудували мозок мишей для кращого навчання. Але стрес цьому завадив

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пологи перебудували мозок мишей для кращого навчання. Але стрес цьому завадив

21 травня 2026 р. 11:20

21 травня 2026 р. 11:20

Народження дитинчат покращило здатність самиць мишей до навчання — на це вказали як результати поведінкових тестів, так і зміни у відповідальній за пам’ять і навчання ділянці мозку. Але стрес одразу після народження дитинчат погіршував цю здатність через вплив на сигнальні шляхи в мозку, які регулюються дофаміном. Оскільки зміни в активності генів у мозку людей і мишей після пологів були однаковими, науковці припускають, що і на людську здатність до навчання народження дитини має схожий вплив. Дослідження опублікували в журналі Nature .

У дослідженні порівнювали звичайний досвід пологів зі стресовим, коли самицю розлучали з дитинчатами. O’Chan et al. / Nature, 2026

Як дізналися про зміни в материнському мозку?

Оскільки й спостереження за людьми, й експерименти на інших тваринах показували, що вагітність впливає на розумові здібності, науковці вирішили дослідити механізми цього процесу на мишах. Для цього дослідники використали три групи самиць: без досвіду вагітності й народження дитини, тих, які щойно народили, і тих, які народили та мали стрес через відлучення від них дитинчат. У всьому мозку науковці виявили зміни в активності генів, які проявлялися через зміни в кількості синтезованої з них РНК, але особливо ці зміни були помітними у верхній частині гіпокампа — ділянці, відповідальній за довготривалу пам’ять і навчання.

Ці зміни впливали на передавання сигналу в мозку за участі нейромедіатора дофаміну, який виявився ключовим для збільшення пластичності, тобто здатності мозку до навчання. У мишей, які народили та пережили стрес, і в самиць без досвіду народження дитини взагалі передавання сигналу за участі дофаміну було порушеним, а пластичність — зниженою. Коли науковці заблокували передавання сигналу за участі дофаміну в мишей із групи, яка народила дитинчат і не мала стресу, то пластичність у них наблизилася до рівня самиць без досвіду народження дитинчат.

Загалом дослідники з’ясували, що народження дитинчат має довготривалий вплив на процеси в мозку мишей. І хоча збільшена пластичність у матерів може бути корисною для пошуку їжі та прихистку, вона також робить самиць вразливішими до стресу після пологів. Тому зменшення післяпологового стресу й у людей важливе для запобігання різним психічним і неврологічним розладам. На додачу до цього, потрібні дослідження для вивчення впливу стресу на вироблення гормонів, які також змінюють роботу мозку під час вагітності.