Золота діадема з жіночої гробниці здивувала археологів

21 липня 2026 р. 23:20

21 липня 2026 р. 23:20

Знахідка зацікавила археологів не лише своєю красою. Бик зазвичай асоціювався з чоловічим началом, проте прикраса лежала поруч із останками жінки віком 35–40 років. Це дозволяє припустити, що такі зображення не призначалися виключно для чоловіків.

Строго кажучи, вчені виявили діадему не в окремій жіночій могилі, а в похоронній камері, яка використовувалася багато разів і де перебували останки кількох людей. Дослідники пов’язали прикрасу з конкретною померлою особою за її розташуванням серед останків.

Деталі

Діадему знайшли поблизу стародавнього міста Хала-Султан-Текке на південному сході Кіпру. В епоху пізньої бронзи воно розташовувалося біля зручної морської бухти й було одним із найбільших торговельних центрів східного Середземномор’я.

У період з 2016 по 2024 рік археологи дослідили поблизу міста сім камерних і одну шахтну гробницю. Їх використовували протягом кількох поколінь — приблизно з XV по XIII століття до нашої ери.

Загалом вчені дослідили дев’ять золотих діадем і дві невеликі пластини, які під час поховання клали на губи померлих. На відміну від прикрашених діадем ці похоронні накладки були переважно простими.

Найвиразніша діадема прикрашена головами биків із сонячними дисками. Такий образ нагадує єгипетські зображення священного бика Апіса. При цьому пальми, квіти та розетки на прикрасі мають паралелі в мінойському мистецтві Криту та культурі мікенської Греції.

Це не означає, що діадему привезли з Єгипту чи Греції. Особливості виготовлення та поєднання орнаментів вказують на те, що її, найімовірніше, створили кіпрські майстри. Вони не просто копіювали чужі зображення, а поєднували їх у власному художньому стилі.

Деякі діадеми зберегли помітні сліди зносу. Найважчі екземпляри важили від 11,7 до 23,14 грама і, ймовірно, використовувалися ще за життя власників. Їх могли одягати під час свят, церемоній або інших важливих подій, а потім залишати з людиною після смерті.

Більш тонкі прикраси вагою від 1,02 до 2,66 грама не мали явних слідів носіння. Можливо, їх виготовляли спеціально для похоронного обряду.

Діадеми закріплювали на лобі за допомогою шнурів, протягнутих крізь отвори по краях. Іноді золоту пластину спочатку прикріплювали до тканинної або шкіряної основи, яка не збереглася.

Одну з діадем археологи виявили прямо на лобі дитини, яка померла у віці чотирьох-п’яти років. Поруч лежали намисто з 68 золотих намистин, чотири золоті сережки, срібні предмети та різьблена печатка. Таке поховання свідчить, що високий статус міг передаватися у спадок і поширювався навіть на дітей.

Місто, що торгувало зі стародавнім світом

Хала-Султан-Текке процвітало приблизно з 1630 по 1150 рік до нашої ери. Геофізичні дослідження показали, що місто займало не менше 25 гектарів. Це робить його найбільшим відомим міським центром Кіпру бронзової доби та одним із найбільших у східному Середземномор’ї.

Його мешканці виплавляли мідь, виготовляли кераміку та тканини, пофарбовані дорогоцінним пурпуром. Порт давав змогу обмінювати місцеві товари на золото, срібло, слонову кістку, скло та дорогоцінні камені.

Серед знайдених у місті предметів є вироби, пов’язані з Єгиптом, Анатолією, Левантом, Месопотамією, Сардинією, мінойським Критом та мікенською Грецією. Лазурит походив із районів сучасного Афганістану, сердолік — з Індії, а бурштин — із Балтійського регіону.

Однак це не обов’язково свідчить про прямі подорожі кіпрських купців на такі відстані. Товари могли проходити через довгий ланцюжок посередників, перш ніж опинитися на острові.

Чому це важливо

Золоті діадеми свідчать, що Кіпр бронзової доби був не периферією, а важливим перехрестям торгових шляхів. Разом із металами та дорогоцінними матеріалами Середземномор’ям поширювалися зображення, технології та релігійні уявлення.

Кіпрські майстри обирали впізнавані мотиви різних культур і поєднували їх у нових композиціях. Тому прикраси не можна назвати ані єгипетськими, ані мінойськими, ані мікенськими: вони відображають власний стиль суспільства, що перебувало між кількома стародавніми світами.

Незвичайним є й контекст діадеми з биками. Знахідка поруч із останками жінки свідчить, що сучасні уявлення про «чоловічі» та «жіночі» символи не можна автоматично переносити на бронзову добу. Але за однією прикрасою неможливо визначити статус цієї жінки, її заняття чи значення діадеми.

Дослідники також поки що не знайшли майстерню, де виготовляли подібні прикраси. Їхнє місцеве походження залишається найбільш імовірною, але не остаточно доведеною версією.

Історичний контекст

За часів існування Хала-Султан-Текке Кіпр був одним із головних постачальників міді в Середземномор’ї. Цей метал був необхідний для виготовлення бронзи, тому острів посідав важливе місце в міжнародній торгівлі.

Похоронні камери використовували багаторазово — іноді протягом приблизно 150 років. Їх вирубували в глинистому ґрунті й позначали непримітними каменями. Можливо, просте оформлення мало захистити багаті поховання від грабіжників.

Згодом стелі камер обвалилися. Для похованих це стало руйнуванням могили, але археологам обвал допоміг: шар ґрунту закрив останки та цінні предмети, зберігши їх на тисячі років.

Наразі розкопана лише невелика частина міста та його кладовища. За оцінкою керівника проєкту, повне дослідження території сучасними темпами зайняло б кілька століть.

Джерело

Дослідження Пітера М. Фішера «Cultural fusion in Late Bronze Age goldwork: Diadems and mouth-pieces from Hala Sultan Tekke, Cyprus» опубліковано у 2026 році в Oxford Journal of Archaeology⁠ .

Наука