Під футбольним полем у Данії виявили монастир XIII століття

17 серпня 2026 р. 23:11

17 серпня 2026 р. 23:11

Несподіване відкриття зробили в районі Byparken у Роскіллі, де під існуючим спортивним майданчиком планують побудувати підземний паркінг.

Історичні джерела вказували, що в Середньовіччі тут розташовувався жіночий монастир Святої Клари. Тому перед можливим будівництвом фахівці вирішили перевірити ділянку за допомогою георадара.

Цей метод дозволяє досліджувати підземний простір без розкопок: прилад надсилає електромагнітні імпульси, а відмінності між ґрунтом, кам’яною кладкою та іншими структурами відображаються на отриманих картах.

Результат виявився набагато кращим, ніж очікували археологи.

Деталі

Сканування виявило численні залишки середньовічних споруд приблизно в одному метрі від сучасної поверхні.

На георадарних картах вдалося розрізнити чотири монастирські крила, розташовані під прямим кутом одне до одного й оточували внутрішній двір.

Дослідники також побачили окремі приміщення, фундаменти стовпів, елементи критих галерей та інші архітектурні конструкції.

Особливо добре, за словами фахівців, збереглося східне крило. Там помітні сліди поділу приміщень та фундаментів опор склепінь.

У південному крилі дослідники ідентифікували монастирську церкву.

Монастир Святої Клари був заснований у Роскіллі в 1256 році.

У Середньовіччі місто було одним із найважливіших релігійних і політичних центрів Данії. Тут існувало одразу п’ять монастирів, а вплив церкви тісно переплітався з королівською владою.

Після Реформації у XVI столітті монастир Святої Клари припинив своє існування. Його будівлі розібрали, причому історичні відомості свідчать, що близько півмільйона цеглин продали для будівництва замку Сельсе.

Через масштабний демонтаж тривалий час вважалося, що від комплексу практично нічого не залишилося.

Тепер георадар показав зовсім іншу картину.

Фахівці називають результати сканування надзвичайно чіткими.

Зазвичай дані георадара вимагають складної інтерпретації, а окремі споруди буває важко відрізнити від природних особливостей ґрунту. У Роскілле обриси деяких конструкцій були настільки вираженими, що дослідники могли бачити їх уже під час роботи на футбольному полі.

За оцінкою фахівців, це одні з найчіткіших георадарних зображень середньовічного монастирського комплексу, отриманих у Скандинавії.

Окрім чотирьох основних крил, дані вказують на можливе існування додаткових споруд за межами монастирського двору.

Незважаючи на ефектні зображення, мова поки що йде саме про геофізичне дослідження, а не про повноцінне археологічне розкопування комплексу.

Георадар дозволяє визначити ймовірне розташування стін та інших конструкцій, однак підтвердити їхній стан і точне датування окремих елементів мають розкопки.

Наступним етапом можуть стати пробні траншеї на ділянці, де планується будівництво паркінгу.

Подальші роботи залежатимуть, зокрема, від рішення муніципалітету Роскілле.

Ця знахідка створила незвичайну ситуацію.

З п’яти відомих середньовічних монастирів Роскілле чотири вже перебувають під охороною. Територія монастиря Святої Клари такого статусу не мала — значною мірою тому, що вважалося, ніби значущі залишки комплексу давно зникли.

Тепер з'ясувалося, що під футбольним полем може зберегтися значна частина середньовічної архітектури.

Археологи хочуть визначити, які ділянки збереглися найкраще, і знайти рішення, яке дозволить дослідити пам’ятку й водночас зберегти найцінніші споруди.

Чому це важливо

Знахідка дає рідкісну можливість практично без сучасних будівельних перешкод дослідити будову середньовічного жіночого монастиря.

Більша частина історичного Роскілле давно забудована, тому археологам важко отримати цілісне уявлення про монастирі, які колись формували вигляд міста.

Футбольне поле виявилося винятком: територія практично не зазнала пізнішої капітальної забудови.

Саме тому приблизно через 770 років після заснування монастиря під землею все ще можна розрізнити його крила, приміщення, внутрішній двір і церкву.

Джерело

Організації: ROMU, Національний музей Данії, Норвезький інститут досліджень культурної спадщини (NIKU), 2026.

Наука