Народжуваність у світі вперше стала недостатньою для відтворення населення

29 серпня 2026 р. 19:47

29 серпня 2026 р. 19:47

У 2026 році глобальний рівень народжуваності, ймовірно, вперше опустився нижче рівня, необхідного для довгострокового відтворення населення. До такого висновку дійшли професор Пенсильванського університету Хесус Фернандес-Вільяверде та дослідник Північно-Західного університету Патрік Норрік, автори праці « Terra Incognita: The Economics of a Shrinking World ». Вони оцінюють глобальний сумарний коефіцієнт народжуваності приблизно в 2,19 дитини на жінку, тоді як для простого відтворення за нинішніх умов потрібно близько 2,2.

Дослідники називають те, що відбувається, принципово новою демографічною ситуацією. За їхніми оцінками, людство, ймовірно, вперше опинилося нижче рівня відтворення - подібного, за словами авторів, не траплялося навіть під час глобальних воєн і пандемій. При цьому мова не йде про негайне скорочення чисельності населення: через демографічну інерцію кількість мешканців Землі ще може зростати кілька десятиліть.

Дослідники проаналізували демографічні дані 236 країн і територій за період з 1950 по 2023 рік . За їхніми оцінками, глобальний рівень народжуваності досяг піку наприкінці 1970-х років, після чого почав стійко знижуватися.

Одним із найбільш несподіваних результатів автори вважають зміну географії демографічного спаду. Зниження народжуваності вже не можна пояснювати лише процесами у багатих західних країнах. Автори відзначають особливо стрімке падіння показників у державах з низьким і середнім рівнем доходів, зокрема в Латинській Америці, Південно-Східній Азії та Північній Африці.

У дослідженні окремо розглядається ситуація всередині країн. На думку авторів, найбільш помітне скорочення народжуваності відбувається серед жінок із низьким і середнім рівнем доходів та нижчим рівнем освіти. Це змінює уявлення про колишню закономірність, згідно з якою низька народжуваність насамперед пов’язувалася з заможними та високоосвіченими жінками.

Як приклади дослідники наводять Мексику, Колумбію, Таїланд і Туніс. Вони також зазначають, що в деяких країнах фактична кількість народжень виявилася помітно нижчою за раніше опубліковані оцінки ООН.

Автори дослідження ставлять під сумнів низку популярних пояснень демографічного спаду — наприклад, вплив дорогого житла або смартфонів як самостійних причин. Натомість вони висувають ширшу гіпотезу, яку називають «модерністю ». Згідно з цією концепцією, сучасне суспільство висуває до людини дедалі вищі вимоги у сфері освіти, кар’єри та тривалості підготовки до самостійного життя.

При цьому медицина та соціальні інститути збільшили тривалість життя, але майже не змінили біологічні обмеження віку, в якому можна мати дітей. У результаті народження третьої дитини може ставати значно більш витратним з економічної та соціальної точки зору, тоді як бездітність або сім’я з однією-двома дітьми стають більш прийнятними. Сам Фернандес-Вільяверде підкреслює, що частина пояснень у роботі залишається гіпотезами, а не остаточно встановленими причинно-наслідковими зв’язками.

На основі падіння народжуваності дослідники роблять далекосяжний прогноз. За умови збереження нинішніх тенденцій населення планети може досягти піку приблизно в 9 млрд осіб близько 2056 року, після чого почнеться скорочення.

Цей сценарій помітно відрізняється від прогнозу ООН. Організація поки що очікує подальшого зростання світового населення до приблизно 10,3 млрд осіб до середини 2080-х років , після чого чисельність населення має поступово зменшуватися. Крім того, ООН поки що не вважає доведеним, що глобальна народжуваність уже опустилася нижче рівня відтворення.

Дослідники вважають, що офіційні моделі можуть відставати від реальної динаміки, оскільки не завжди достатньо швидко враховують нові національні статистичні дані. Зокрема, вони вказують на розбіжності між прогнозами ООН і фактичною кількістю зареєстрованих народжень у низці країн.

Продовження демографічного спаду матиме серйозні економічні наслідки, вважають експерти. У міру скорочення майбутніх поколінь може сповільнитися зростання трудових ресурсів, а пенсійні системи зіткнуться з додатковим навантаженням.

Водночас старіння населення може змінити структуру споживання та збільшити витрати держав на соціальне забезпечення та охорону здоров’я. У довгостроковій перспективі демографічні зміни можуть вплинути й на темпи економічного зростання, інновації та підприємницьку активність.

Наука