Вчені знайшли спосіб визначати, де можуть статися найпотужніші землетруси

07 вересня 2026 р. 20:21

07 вересня 2026 р. 20:21

Геофізики Каліфорнійського університету в Ріверсайді розробили метод, який допомагає визначити, які ділянки зон субдукції найбільше заблоковані та накопичують деформацію. Такий підхід може уточнювати довгострокову оцінку сейсмічного ризику, але не вказує, коли відбудеться землетрус.

Під час перевірки на Камчатці модель, побудована на основі супутникових GNSS-вимірювань руху земної поверхні до землетрусу магнітудою 8,8 у 2025 році, виділила область, яка згодом значною мірою збіглася із зоною основного розриву.

Деталі

Метод призначений насамперед для зон субдукції — кордонів, де одна тектонічна плита занурюється під іншу. Саме там відбуваються найбільші землетруси на планеті. Деякі ділянки межі плит можуть десятиліттями залишатися «заблокованими» тертям. Поки плити продовжують рухатися, на таких ділянках накопичується пружна деформація.

Аксель Періолла (Axel J. Periollat) і Гарет Фаннінг (Gareth J. Funning) використовували GNSS-швидкості, виміряні на Камчатці між землетрусами 1952 та 2025 років. Імовірнісний алгоритм перебирав безліч варіантів того, які елементи поверхні розлому можуть бути заблоковані, не задаючи розташування таких зон заздалегідь. У результаті модель виділила широку область високої ймовірності блокування та кілька більш компактних ділянок усередині неї.

Основна область високого блокування збіглася з місцем, де стався розрив під час землетрусу 2025 року, а більш компактні ділянки виявилися близькими до зони його початку. Автори також порівняли подію 2025 року з сильним землетрусом 1952 року й дійшли висновку, що обидва розриви торкнулися однієї й тієї ж глибинної області. При цьому у 2025 році мілководна частина розлому змістилася менше, що узгоджується з більш слабким цунамі.

Важливо, що опублікована робота з’явилася 15 липня 2026 року, вже після землетрусу 2025 року. Тому йдеться про ретроспективну перевірку методу на даних, зібраних до події, а не про публічний прогноз конкретного землетрусу, зроблений заздалегідь.

Чому це важливо

Якщо метод підтвердиться в інших регіонах, він може допомогти точніше виділяти ділянки зон субдукції, де накопичується найбільше напруження. Команда вже застосовує цей підхід до Японії, Мексики, Нової Зеландії та північного заходу Тихоокеанського узбережжя США.

При цьому метод має суттєві обмеження. Він не дозволяє передбачити дату землетрусу та масштаби можливого цунамі. Крім того, багато небезпечних ділянок розломів знаходяться під океаном, де наземних GNSS-спостережень недостатньо, а мілководна частина зон субдукції залишається найгірше виміряною. Автори прямо вказують, що для більш надійної оцінки потрібні дані морської геодезії та додаткові спостереження.

Джерело

Дослідження Акселя Періолла та Гарета Фаннінга «Linking Interseismic Locking to Coseismic Rupture: The 2025 Mw 8.8 Kamchatka Earthquake» опубліковано в журналі Geophysical Research Letters. DOI: 10.1029/2026GL121826 . Робота опублікована у відкритому доступі та підтримана NASA. Офіційний матеріал UC Riverside: UCR News .

Наука