Вчені передали дані крізь арктичний лід за допомогою магнітного модема

07 вересня 2026 р. 21:20

07 вересня 2026 р. 21:20

Інженери MIT Lincoln Laboratory випробували в Арктиці прототип системи зв’язку, здатний передавати дані від апарата під морським льодом до приймача на поверхні. Замість звичайного радіосигналу система використовує магнітні поля, які краще підходять для такого середовища.

Під час польового тесту модем передавав дані крізь шар льоду товщиною близько 1,1 метра зі швидкістю приблизно 1,2 кілобайта на секунду. Паралельно команда випробовувала більш чутливі датчики для реєстрації звуків і вібрацій арктичного льоду.

Деталі

Випробування відбулися навесні 2026 року в рамках Operation Ice Camp — арктичних навчань та дослідницької програми ВМС США. Команда MIT Lincoln Laboratory працює над мережею недорогих датчиків, які в майбутньому можна буде розміщувати по всій Арктиці для тривалого моніторингу льоду, океану та підлідної акустичної обстановки.

Для експерименту зі зв’язком дослідники працювали в районі Уткіагвіка (Utqiaġvik) на Алясці. У лагунному льоді вони пробурили отвір розміром приблизно 0,6 на 0,9 метра крізь 1,1-метровий шар льоду й опустили під нього дистанційно керований апарат.

На апараті був встановлений передавач компанії Havguard. Приймач залишався на поверхні. Система використовувала магнітно-індуктивний зв’язок: це важливо, оскільки радіочастотні сигнали швидко слабшають у морській воді.

Дослідники відстежували рух апарата за допомогою доплерівського вимірювача швидкості, чотирипроменевого сонара та знімків із дрона. За цими даними вони оцінювали положення апарата та швидкість передачі. У результаті альфа-прототип досяг приблизно 1,2 КБ/с.

Окрема частина проєкту пов’язана зі звуками під льодом. Дані, зібрані ще у 2024 році, містили, зокрема, голоси морських ссавців. У 2026 році команда повернулася з більш точним геофоном, щоб краще фіксувати вібрації льоду та надалі відрізняти льодові тріщини й «льодотремтіння» від біологічних і техногенних джерел шуму.

Польові умови помітно обмежили випробування. Через хуртовини, температури близько −32 °C та сильний вітер дослідникам вдалося розгорнути лише частину запланованих датчиків. Сам модем також потребував ремонту після збоїв у суворих умовах.

Чому це важливо

Зв’язок із датчиками та роботами під морським льодом залишається складним завданням: звичні бездротові технології в солоній воді працюють погано. Магнітно-індуктивна система може стати одним із способів передачі даних від підлідних апаратів без постійної присутності людей на льоду.

У майбутньому команда планує пов’язувати такі датчики з дронами або супутниками, щоб дані можна було передавати з Арктики далі. Також дослідники хочуть створити версії датчиків, які скидаються з повітря, і продовжити роботу над модемом до Operation Ice Camp 2028.

При цьому результат поки що не можна сприймати як готову технологію зв’язку. Це альфа-прототип і польовий інженерний тест, а не опубліковане рецензоване дослідження. Швидкість 1,2 КБ/с було досягнуто в конкретних умовах лагунного льоду, тому можливості системи в інших районах Арктики ще належить перевірити.

Джерело

Основне джерело — MIT News та матеріал MIT Lincoln Laboratory про польові випробування 2026 року. Додаткове джерело — Phys.org .

Наука