Гігантські динозаври могли висиджувати яйця за допомогою «компосту»: про що свідчать 255 фрагментів шкаралупи

10 вересня 2026 р. 19:18

10 вересня 2026 р. 19:18

Титанозаври, що мешкали на півдні сучасної Аргентини наприкінці крейдяного періоду, ймовірно, не залишали яйця відкритими. Дослідження 255 фрагментів шкаралупи з формації Чоррільо показало: яйця, найімовірніше, були повністю занурені у вологий матеріал гнізда.

Найбільш імовірний спосіб обігріву, на думку авторів, — тепло від розкладання рослинності. По суті, такий механізм нагадує сучасну компостну купу. Але це саме реконструкція: цілих яєць і збережених гнізд на місці поки що не знайшли.

Деталі

Команда під керівництвом Кохея Танакі з Університету Цукуби вивчила шкаралупу, зібрану під час експедицій 2020 та 2024 років у південній Патагонії. Вік відкладень — приблизно 69–66 млн років, пізній маастрихт, тобто самий кінець епохи динозаврів.

Під час формування цих відкладень район знаходився приблизно на 55–60° південної широти. Для Південної півкулі це одне з найбільш високоширотних надійних свідчень розмноження динозаврів.

За мікроструктурою всі досліджені фрагменти віднесли до оогенусу Fusioolithus . Такі яйця пов’язують із титанозаврами — групою гігантських довгошиїх рослиноїдних динозаврів. Однак прямого ембріона титанозавра всередині саме цих яєць не знайдено, тому приналежність встановлено за будовою шкаралупи та порівнянням із спорідненими типами викопних яєць.

Головна підказка — дуже висока пористість шкаралупи. У сучасних архозаврів такий тип газообміну характерний для яєць, повністю закритих вологим субстратом. Відкрите яйце з настільки пористою шкаралупою занадто швидко втрачало б воду.

Автори розглянули три можливі джерела тепла для закопаного гнізда: геотермальне тепло, сонячне нагрівання та тепло від розкладання органіки. Ознак геотермальної активності в породах не виявили, а сонячне нагрівання вважали менш імовірним для прохолодного високоширотного середовища. Тому найвірогіднішою версією стало тепло, яке виділялося під час мікробного розкладання рослин та іншої органіки у гнізді.

Чому це важливо

Знахідка розширює уявлення про те, де могли розмножуватися титанозаври. Раніше більшість відомих місць їхнього гніздування в Південній півкулі розташовувалася помітно ближче до екватора. Нові дані показують, що ці гігантські тварини могли успішно розмножуватися й у прохолодніших широтах.

Дослідження також показує, що розмір дорослої тварини не обов’язково визначав спосіб інкубації. Замість прямого висиджування гіганти могли використовувати властивості самого гнізда — вологість і тепло від рослинності, що розкладається.

При цьому висновок щодо конкретного джерела тепла залишається гіпотезою. Автори прямо зазначають, що збережених гнізд Fusioolithus занадто мало, щоб статистично визначити тип обігріву. Немає й цілих яєць або гнізд із Чоррільо, тому майбутня знахідка такого комплексу зможе підтвердити або спростувати реконструкцію.

Джерело

Кохей Танака, Фернандо Е. Новас, Макото Манабе, Чісако Саката, Жорді А. Гарсія Марса, Дарла К. Зеленітскі. Яєчні шкаралупи титанозаврів із пізнього крейдового періоду Патагонії, Аргентина: висновки щодо гніздування у високих широтах . Royal Society Open Science, 2026. DOI: 10.1098/rsos.260333 .

Офіційний прес-реліз Університету Цукуби та Національного музею природи і науки: University of Tsukuba .

Наука