Вчені вперше знайшли кістку передпліччя денисівця: її виявили стародавні білки

10 вересня 2026 р. 20:15

10 вересня 2026 р. 20:15

У печері Бяньфу в китайській провінції Юньнань вчені підтвердили наявність одразу п’яти рештків денисівців — трьох кісткових фрагментів і двох зубів. Серед них виявився перший відомий фрагмент променевої кістки денисівця, тобто однієї з двох кісток передпліччя.

Ідентифікувати власників вдалося не за допомогою ДНК, а завдяки збереженим стародавнім білкам. Дослідження опубліковано в журналі Nature.

Деталі

Печера Бяньфу розташована на південному заході Китаю. У її культурних шарах раніше було знайдено 1366 кам’яних знарядь та понад 64 тисячі решток ссавців. Більшість кісток сильно фрагментовані, тому зовні визначити серед них людські було майже неможливо.

Дослідники спочатку вручну переглянули понад 60 тисяч кісткових фрагментів і відібрали 22 зразки, які за розміром, товщиною та будовою могли належати людині. Потім застосували ZooMS — метод визначення походження кісток за колагеновими білками — та більш детальний протеомний аналіз.

У результаті людськими виявилися два фрагменти тім’яних кісток черепа та проксимальна, тобто розташована ближче до ліктя, частина променевої кістки. Вчені також проаналізували два раніше знайдені зуби. Усі п’ять зразків містили характерний для денисівців варіант білка колагену COL1A2 R996K. Філогенетичний аналіз білкових послідовностей також пов’язав кожен зразок із відомим денисівцем Denisova 3 із ймовірністю 100 % у використаній моделі.

Променева кістка походить із шару віком приблизно 148–134 тисячі років. Ще один фрагмент черепа знайдено в більш стародавньому шарі віком близько 167–150 тисяч років. Таким чином, підтверджена присутність денисівців у Бяньфу охоплює період приблизно 167–134 тисячі років тому.

За білками емалі дослідники також встановили, що обидва вивчені зуби належали чоловікам. А сама променева кістка виявилася анатомічно незвичайною: деякі її особливості схожі на неандертальські, тоді як загальна форма та геометрія шийки ближчі до сучасних людей.

Чому це важливо

Про денисівців тривалий час було відомо головним чином за ДНК та дуже невеликою кількістю кісток і зубів. Особливо мало знайдено частин скелета нижче голови. Тому перший підтверджений фрагмент довгої кістки дає рідкісну можливість вивчати не тільки обличчя та зуби, а й статуру цієї групи людей.

Знахідка заповнює й географічну прогалину. Бяньфу розташоване між Тибетським нагір’ям, Східною, Південною та Південно-Східною Азією. За кількістю молекулярно підтверджених останків ця печера тепер поступається серед денисівських знахідок лише Денисовій печері в Сибіру.

Є важливі обмеження. Дослідники отримали лише один фрагмент променевої кістки, тому за ним неможливо відтворити зовнішній вигляд, силу рук або спосіб життя денисівців. Висновок авторів про можливі особливі біомеханічні навантаження — це інтерпретація морфології, а не пряме свідчення поведінки.

Крім того, білки дозволяють впевнено віднести останки до денисівців, але дають менше інформації про спорідненість окремих популяцій, ніж стародавня ДНК. Автори прямо зазначають, що даних поки що недостатньо, щоб визначити, до якої саме денисівської лінії належали мешканці Бяньфу і який внесок вони могли зробити в геноми сучасних людей. Вік знахідок також ґрунтується насамперед на датуванні шарів печери: пряме урано-серійне датування кісток у цьому випадку дає лише мінімальний вік.

Джерело

Huiyun Rao, Song Xing, Qijun Ruan та співавт. Ancient proteins identify various Denisovan remains from Southwest China . Nature, 2026. DOI: 10.1038/s41586-026-10976-9 .

Перша публікація: Nature .

Наука