Давні кістки з Іспанії вказали на різні форми канібалізму

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Давні кістки з Іспанії вказали на різні форми канібалізму

12 вересня 2026 р. 02:05

12 вересня 2026 р. 02:05

Канібалізм у неоліті на півдні Іспанії міг відбуватися за різних обставин. Міжнародна команда на чолі з Пальмірою Саладіє (Palmira Saladié) з інституту IPHES-CERCA повторно дослідила майже тисячу людських кісток і зубів із трьох печер поблизу Гранади. Сліди на останках свідчать про канібалізм, але не дають змоги однозначно встановити його причини.

Деталі

Дослідники оглядали кістки під мікроскопом, виявляючи порізи, переломи та сліди зубів. Вік людей оцінювали за зубами та розвитком скелета, а окремі зразки датували радіовуглецевим методом. Аналіз виявив ознаки розбирання тіл, вилучення кісткового мозку та обробки, сумісної з варінням.

Малальмуерсо (Malalmuerzo). Датування припадають приблизно на період 5300–4950 років до нашої ери. Пошкодження черепів тупим предметом та останки людей різного віку узгоджуються з гіпотезою про короткий епізод насильства. Однак це не доводить конкретний сценарій загибелі групи.

Карігуела (Carigüela). Знахідки вказують на неодноразову обробку тіл у різні періоди неоліту. Два черепи були перетворені на посудини — так звані «чаші з черепів». З цього не випливає, що дослідники встановили, для чого саме їх використовували.

Махолікас (Majolicas). Останки датуються приблизно 3950–3760 роками до нашої ери. Червоне забарвлення кісток, ймовірно пов’язане з кіновар’ю, дає підстави обговорювати ритуальне або похоронне значення цих дій.

Чому це важливо

Схожі пошкодження останків можуть відображати різні практики. Робота показує, навіщо зіставляти сліди на кістках із датуванням та обставинами знахідок, а також цінність повторного вивчення старих археологічних колекцій.

Висновки обмежуються трьома комплексами та датуванням лише частини останків. Одне з датувань Карігуели значно давніше за інші, і його важко інтерпретувати. Зв’язок із насильством або обрядами залишається гіпотезою; єдиної причини всіх епізодів автори не встановили.

Дослідження підтримали Міністерство науки, інновацій та університетів Іспанії, агентство AGAUR, програма María de Maeztu та фонд Palarq.

Джерело

Saladié, P.; Rodríguez-Hidalgo, A.; Marginedas, F.; Solari, A.; Botella, M. C. (2026). Багатофазний людський канібалізм у неолітичній південній Іберії: хронологічні та тафономічні свідчення з Малальмуерсо, Карігуела та печер Махолікас. Journal of Archaeological Science, 194, 106666. Першоджерело, DOI: 10.1016/j.jas.2026.106666 .

Офіційний прес-реліз IPHES від 7 вересня 2026 року ; повідомлення Phys.org від 9 вересня 2026 року .