Новий препарат зупинив метастатичний рак легенів у 94 % пацієнтів

20 вересня 2026 р. 17:21

20 вересня 2026 р. 17:21

Два препарати компанії GSK продемонстрували обнадійливі результати в клінічних дослідженнях серед пацієнтів із поширеним та рецидивуючим раком легенів. Один із них забезпечив відповідь на лікування у 94% пацієнтів із певним генетичним варіантом недрібноклітинного раку легенів, а другий знизив ризик смерті на 54% у разі рецидиву дрібноклітинного раку порівняно зі стандартною терапією.

Результати було представлено на Всесвітній конференції з раку легенів (WCLC) у Сеулі.

Перший препарат - зідесамтиніб (zidesamtinib), торгова назва Jideytro . Він призначений для пацієнтів із поширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легенів, у яких пухлина має мутацію в гені ROS1.

У дослідженні ARROS-1 вчені оцінили результати лікування 94 пацієнтів, які раніше не отримували таргетну терапію проти ROS1 . При цьому до початку дослідження частина пацієнтів вже могла пройти хіміотерапію та/або імунотерапію. Усі учасники отримували зідесамтиніб у дозі 100 мг один раз на добу.

Через медіану спостереження 15,2 місяця об’єктивну відповідь на лікування зареєстрували у 94 % пацієнтів - у 88 із 94 осіб . У 14 пацієнтів, або 15 %, пухлина повністю зникла за даними обстежень.

Ефект зберігався й під час тривалішого спостереження: через дев’ять місяців відповідь на лікування зберігалася у 94 % пацієнтів, а через 12 місяців - у 86 %. При цьому 90 % пацієнтів через рік не мали прогресування захворювання .

Окремо дослідники вивчили пацієнтів, у яких на момент початку лікування вже були метастази в головному мозку. Таких пацієнтів було 10 . У всіх десяти було зафіксовано відповідь на лікування, а у 7 із 10 пацієнтів (70%) виявлені пухлинні вогнища в мозку повністю зникли . Через 12 місяців внутрішньочерепна відповідь зберігалася у 78% пацієнтів.

Цей результат викликає особливий інтерес, оскільки рак із мутацією ROS1 має схильність поширюватися в центральну нервову систему. Однак через невелику кількість пацієнтів із метастазами в мозку ці дані поки що не можна автоматично поширювати на всіх хворих із таким захворюванням.

Більшість зареєстрованих побічних реакцій були легкими. Серед найчастіших відзначалися набряки, збільшення маси тіла, зміна смаку та підвищення деяких показників ферментів крові. Через побічні ефекти лікування повністю припинили лише 1% учасників. Зниження дози знадобилося 11 % пацієнтів.

Зідесамтиніб уже отримав схвалення FDA у США в липні 2026 року для дорослих пацієнтів із ROS1-позитивним місцевопоширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легенів, які раніше отримували ROS1-таргетну терапію. Тепер GSK планує розширити показання препарату, щоб використовувати його як терапію першої лінії , тобто до застосування інших системних методів лікування.

Другий препарат GSK - ризвутатуг резетекан (risvutatug rezetecan, Ris-Rez) - досліджували вже при іншому захворюванні: рецидивному дрібноклітинному раку легенів.

У дослідженні третьої фази ARTEMIS-008 брали участь 461 пацієнт у Китаї , у яких захворювання прогресувало після першої лінії лікування препаратами на основі платини. Ris-Rez порівнювали з топотеканом - одним із варіантів стандартної терапії після рецидиву.

Результати показали, що Ris-Rez знизив відносний ризик смерті на 54% порівняно з топотеканом . Медіана загальної виживаності становила 18,5 місяця проти 10,3 місяця у групі стандартного лікування.

Препарат також продемонстрував вищу частоту відповіді на пухлину: 58,3% проти 12,6% для топотекану. Медіана часу без прогресування становила 7,2 місяця проти 3 місяців.

При цьому тяжкі побічні ефекти, пов’язані з лікуванням, траплялися рідше, ніж у групі топотекану, згідно з представленими даними.

Вчені зазначають, що обидва препарати належать до сучасних таргетних підходів, але діють по-різному.

Зідесамтиніб блокує активність ROS1 - зміненого білка, який може стимулювати ріст пухлинних клітин. Тому препарат призначений для відносно невеликої групи пацієнтів, у пухлинах яких виявляється відповідна мутація.

Ris-Rez належить до антитіло-лікарських кон’югатів (ADC) . Такі препарати використовують антитіло як своєрідний «навігатор», який допомагає доставляти протипухлинну речовину до клітин із певною мішенню. У даному випадку мішенню є білок B7-H3.

Наука