Запах кави покращив настрій людям. А їхній мозок став більш розслабленим

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Запах кави покращив настрій людям. А їхній мозок став більш розслабленим

23 вересня 2026 р. 10:41

23 вересня 2026 р. 10:41

П’ятихвилинне вдихання запаху кави покращило настрій молодим людям, зменшивши прояви депресії та тривожності. При цьому зміни відобразилися й на електричній активності мозку — після вдихання запаху кави індекс розслабленості, вирахуваний на основі цієї активності, збільшився. Як вважають науковці, контакт із запахом кави може мати не лише психологічний, але й фізіологічний ефект, причому ці ефекти не обов’язково спричинені однаковими механізмами в організмі людини. Дослідження опублікували в журналі Nutrients .

Запах кави покращив настрій людям. GIPHY

Як перевіряли вплив кави на організм?

У дослідженні взяли участь 20 добровольців віком 20-29 років, настрій яких оцінювали до та після п’ятихвилинного вдихання запаху кави. На додачу до цього, за допомогою портативного електроенцефалографа в них вимірювали активність мозку, розраховуючи індекс розслабленості за альфа-, бета- та тетахвилями, інтенсивність яких залежить стану людини — наприклад від того, спить вона чи знаходиться у стані неспання. Також в учасників вимірювали серцевий ритм і його варіабельність, адже попередні дослідження вказували, що вони можуть змінюватися після вдихання запаху кави.

Як з’ясувалося, після вдихання запаху кави в учасників знижувалися негативні психологічні показники — втома, напруга й тривожність, розгубленість, депресивність і пригніченість. Однак дослідники не помітили в них підвищення позитивних показників, таких як енергійність. Науковці також не знайшли значущого зв’язку між змінами в настрої та в електричній активності мозку в окремих учасників. Тобто, вони не змогли довести, що кава змінювала настрій саме через вплив на активність мозку, скоріше, це були два паралельні процеси. Окрім цього, на цій вибірці не вдалося підтвердити, що запах кави впливав на роботу серця.