Перші поховання Гебеклі-Тепе пояснили загадку розкиданих кісток

29 вересня 2026 р. 09:37

29 вересня 2026 р. 09:37

Археологи вперше детально описали два збережені людські поховання в Гебеклі-Тепе та запропонували нове пояснення того, чому сотні фрагментів кісток опинилися розкиданими по території знаменитого неолітичного комплексу на південному сході Туреччини. Робота Юлії Грески та Лі Клера опублікована в PLOS One .

Дослідження не спростовує попередніх свідчень про особливе ставлення до людських останків. Воно показує, що принаймні частина кісток могла потрапити в нижні ділянки пам’ятки природним шляхом — разом із шарами ґрунту, що зійшли зі схилів, де знаходилися поховання.

Деталі

Гьобеклі-Тепе формувався приблизно між 9600 і 8000 роками до н. е. і відомий монументальними спорудами з Т-подібними вапняковими стовпами. За десятиліття розкопок тут було знайдено 928 окремих фрагментів людських кісток. Вони належали чоловікам, жінкам і дітям різного віку і траплялися як усередині монументальних споруд, так і між ними.

Довгий час було незрозуміло, чому людські останки розподілені по пам’ятці настільки хаотично. Одне пояснення пов’язувало їх із навмисним вторинним поводженням із тілами та кістками. Інше припускало, що поховання з житлових ділянок були зруйновані ерозією, а останки перемістилися разом із ґрунтом.

Що знайшли у двох похованнях

Обидва поховання належать до докерамічного неоліту B, приблизно 8700 – 8000 років до н. е. Одне з них знаходилося в ямі, що прорізала оштукатурену підлогу прямокутної будівлі. Там лежали останки щонайменше трьох осіб: жінки віком понад 35 років, чоловіка віком 20–30 років та дівчинки-підлітка віком приблизно 11–14 років. Автори не виключають присутності четвертої особи.

Кістки в цій могилі вже не зберігали первісного анатомічного положення. Черепи були зібрані в одній частині ями, довгі кістки та інші елементи — в інших. При цьому наявність дрібних кісток кистей і стоп свідчить про те, що спочатку туди поміщали цілі тіла або принаймні повністю зчленовані частини кінцівок. Слідів розчленування або видалення м’яких тканин дослідники не виявили.

Друге поховання містило останки молодої жінки віком приблизно 20–30 років. Її тіло було укладено в зігнутому положенні на лівому боці, обличчям на схід, на шар каменів. Скелет загалом зберіг анатомічне положення.

Чому кістки зруйнувалися

Дослідники порівняли стан кісток із цих могил із розрізненими фрагментами, знайденими у заповненні споруд. В обох випадках зустрічалися подібні посмертні пошкодження: сильна фрагментація, вапняні відкладення та сліди діяльності гризунів.

Така картина свідчить, що частина пошкоджень могла виникнути безпосередньо в могилах через тиск ґрунту, хімічні процеси та діяльність тварин. Це важливо, оскільки раніше деякі руйнування кісток можна було сприйняти за сліди навмисного розбивання.

Автори вважають правдоподібним сценарій, за яким поховання, розташовані вище по схилу, поступово руйнувалися. Ґрунт разом із кістками міг сповзати в поглиблення, де знаходилися монументальні споруди. Це пояснює, чому останки людей різного віку та обох статей розподілені на великій площі й зустрічаються на різних рівнях заповнення.

Чому це важливо

Нове дослідження змінює не лише трактування окремих кісток, а й уявлення про саму Гебеклі-Тепе. Раніше пам’ятку часто описували переважно як ритуальний центр, куди групи мисливців-збирачів приходили для проведення церемоній. В останні роки археологи дедалі частіше знаходять ознаки постійного проживання та побутової діяльності. Підпідлогові поховання, характерні для неолітичних поселень Анатолії та Леванту, додають аргумент на користь того, що тут існувала й житлова функція.

При цьому автори спеціально застерігають від єдиного універсального пояснення. Серед розрізнених останків є фрагменти черепа з глибокими насічками, які явно були нанесені людиною. Крім того, черепні кістки зустрічаються особливо часто. Це означає, що поряд із природним переміщенням зруйнованих поховань могли існувати й спеціальні практики, пов’язані з відбором, обробкою або повторним розміщенням окремих частин тіла.

Таким чином, нові могили не розгадують загадку повністю. Вони показують, що розрізнені кістки Гьобеклі-Тепе, ймовірно, мають кілька різних історій: частина могла походити зі зруйнованих звичайних поховань, а частина — бути пов’язаною з особливими похоронними чи ритуальними діями.

Джерело

Julia Gresky, Lee Clare, «Перші поховання дають уявлення про похоронні обряди в Гебеклі-Тепе, ранній неоліт, Туреччина» , PLOS One, 2026. DOI: 10.1371/journal.pone.0358979.

Німецький археологічний інститут: Людські останки та похоронні звичаї в Гебеклі-Тепе .

Наука