Повстання 1381 року: що не так із фільмом «The Uprising» і чому повстанці заявляли про вірність королю

30 вересня 2026 р. 23:29

30 вересня 2026 р. 23:29

Новий історичний фільм Пола Грінграсса «The Uprising» зображує англійське повстання 1381 року як боротьбу простих людей проти тиранії короля Річарда II. Однак середньовічні свідчення дають складнішу картину: частина повстанців відкрито заявляла, що залишається вірною молодому королю, водночас вимагаючи розправи над його радниками та радикальних змін у суспільному ладі.

На це звертає увагу історик Алекс Браун із Даремського університету в аналізі історії, що лежить в основі фільму . Його аргументи ґрунтуються на середньовічних хроніках, зокрема «Anonimalle Chronicle», а також на документах про податки та дії королівської влади.

Деталі

Чому почалося повстання

Річард II став королем Англії в 1377 році у віці десяти років. Значна частина управління країною залишалася в руках його радників і представників вищої знаті. Одночасно тривала Столітня війна з Францією, яка вимагала великих витрат.

Одним із способів поповнити скарбницю стали подушні податки. Їх запроваджували у 1377, 1379 та 1380 роках, причому останній податок збирали вже у 1381-му. Документи Національного архіву Великої Британії свідчать, що податок було встановлено для чоловіків і жінок віком від 15 років, за винятком жебраків. Новий етап примусового збору навесні 1381 року викликав особливо сильне невдоволення.

Податок був не єдиною причиною. Після Чорної смерті робочої сили стало менше, тому працівники отримали більше можливостей вимагати кращої оплати. Влада та землевласники намагалися обмежувати зростання заробітків і зберігати повинності. На цьому тлі податковий тиск посилив уже існуючий конфлікт.

Чому повстанці не обов’язково вважали короля ворогом

Сучасний рекламний синопсис фільму розповідає про повстання проти тиранії Річарда II. Середньовічні джерела описують політичну риторику повстанців інакше. «Анонімна хроніка» повідомляє, що учасники руху пов’язували себе одночасно з королем і з «вірними громадами».

Такий підхід відповідав поширеній у середньовічній політиці моделі: незадоволені могли стверджувати, що справжній король справедливий, а біди країни спричинені його корумпованими радниками. Тому гасло вірності монарху не суперечило насильству проти представників його уряду.

Одними з головних цілей стали канцлер Симон Садбері, який водночас був архієпископом Кентерберійським, та скарбник Роберт Хейлз. Повстанці увірвалися до Тауера й обезголовили обох. Вони також розгромили Савойський палац Джона Гонта, дядька короля й одну з найвпливовіших осіб Англії.

Вимоги були набагато ширшими за податковий протест

Повстанці вимагали не лише змінити податки. За повідомленнями хроністів, серед вимог були скасування кріпосної залежності, звільнення залежних людей, обмеження влади місцевих панів та ліквідація низки юридичних механізмів, які пов’язували селян із землевласниками.

Особливе значення мало знищення документів. Повсталі спалювали реєстри, судові записи та інші папери, що підтверджували обов’язки, борги та права землевласників. Для учасників руху такі архіви були не абстрактними паперами, а юридичною основою їхньої залежності.

Під час зустрічі з повстанцями Річард II погодився видати грамоти, що обіцяли свободу та скасування низки обов’язків. Але після придушення руху ці поступки були анульовані.

Чим закінчилося повстання

Ключовий лідер повстання Вот Тайлер був убитий у Лондоні під час зустрічі з королем у Смітфілді. «Анонімна хроніка» у перекладі Medieval Sourcebook докладно описує цю зустріч і конфлікт, що виник після неї.

Після цього рух було придушено, а багатьох його учасників і лідерів було покарано. Королівські обіцянки свободи не були виконані. При цьому подушний податок такого типу більше не став регулярним інструментом англійської влади, а кріпосна залежність у наступних поколіннях продовжувала слабшати.

Чому це важливо

Історія 1381 року показує, чому сучасні формули на кшталт «народ проти короля» можуть бути занадто простими для середньовічної політики. Повстанці могли одночасно визнавати легітимність монарха, вимагати ліквідації кріпосної залежності та вбивати вищих чиновників, яких вважали винними в несправедливому управлінні.

Фільм «The Uprising» використовує історичні події як основу драматичного сюжету. Офіційний опис Focus Features справді говорить про боротьбу проти тиранії Річарда II. Це художня інтерпретація, тоді як дослідницький аналіз Брауна показує, що політичні цілі повстанців були складнішими.

Є й обмеження самих історичних свідчень. Основні розповіді про повстання залишили хроністи, які належали до освіченої церковної та адміністративної еліти й часто ставилися до учасників руху вороже. Тому їхні описи гасел, поведінки та вимог не можна вважати нейтральним викладом подій. Історики зіставляють хроніки з податковими документами, судовими матеріалами та іншими джерелами.

Джерело

Phys.org / The Conversation: «The Uprising: The real medieval revolt that inspired Andrew Garfield's new film» , 25 вересня 2026 року.

Даремський університет: аналіз доктора Алекса Брауна, фахівця з середньовічної історії .

The National Archives: документи про подушний податок 1380–1381 років .

Наука