Старість у бідних країнах виявилася болючішою, ніж у багатих. Досі науковці вважали навпаки

12 жовтня 2026 р. 13:49

12 жовтня 2026 р. 13:49

Люди старшого віку у менш розвинених країнах частіше скаржилися на біль, ніж їхні однолітки в розвинених країнах — це суперечить попереднім світовим оцінкам поширеності болю. Водночас у всьому світі поширеність болю у людей зростала з віком із найстрімкішим збільшенням у період до 55 років, а пік сильного болю припадав на 50 років, після чого його поширеність часто зменшувалася. У Східній Європі поширеність болю виявилася на понад 20 відсотків більшою за середньосвітові показники, і понад 27 відсотків цього болю були пов’язані з курінням, ожирінням і низькими доходами — факторами способу життя, на які люди можуть вплинути. Дослідження опублікували у журналі Nature Medicine .

Жителі бідніших країн стикнулися з болем у старості частіше за однолітків із заможних країн. GIPHY

Чому різняться дані про поширеність болю?

Біль є однією з головних причин втрати працездатності у світі. Однак, на відміну від багатьох інших симптомів, його неможливо виміряти об'єктивно. Зазвичай дослідники оцінюють його поширеність за кількістю діагностованих захворювань, наприклад артриту чи мігрені.

Проте такий підхід може недооцінювати поширеність болю в країнах, де люди рідше звертаються до лікарів і мають обмежений доступ до діагностики. Тому міжнародна група науковців на чолі з дослідниками з Канади для оцінки поширеності болю у світі вирішила використати самозвіти людей щодо рівня болю, який вони відчувають.

Що дізналися про поширеність болю?

Щоб з'ясувати поширеність болю, науковці проаналізували 902 джерел, зібрані протягом 1990–2025 років, й отримали дані 6,1 мільйона людей віком від п'яти до понад ста років зі 118 країн. Дослідники врахували повідомлення про біль в 11 ділянках тіла, зокрема голові, спині, шиї, животі, колінах і кінцівках, і на основі цих даних побудували моделі зміни поширеності болю у різних частинах тіла залежно від віку, статі та регіону проживання.

Найпоширенішим виявився біль у спині, на який скаржилися близько 40 відсотків учасників, тоді як біль в ділянці обличчя траплявся приблизно у двох відсотків. Жінки частіше за чоловіків повідомляли про всі види болю, а найбільшою виявилася різниця для болю в ділянці обличчя та головного болю: у жінок вони траплялися відповідно в 1,83 та 1,74 раза частіше.

При цьому поширеність різних видів болю змінювалася з віком неоднаково. Найшвидше зростання для більшості видів болю відбувалося до 55 років. Поширеність сильного болю досягала максимуму приблизно у 50 років, а поширеність генералізованого болю, що охоплював кілька ділянок тіла, — близько 70 років. Однак, деякі види болю частіше траплялися у молодих людей, зокрема, про головний біль найчастіше повідомляли у віці близько 34 років, а про біль у животі — у 23 роки. Біль у спині, колінах і кульшових суглобах, навпаки, ставав поширенішим у старшому віці.

Хоча попередні оцінки вказували на більшу поширеність багатьох больових станів у заможних країнах, нове дослідження показало протилежну закономірність — у країнах із найнижчим індексом людського розвитку поширеність будь-якого болю у людей віком понад 80 років була на 30,6 відсоткового пункту вищою, ніж у країнах із найвищим індексом. Поширеність болю серед людей віком понад 80 років у Східній Європі — регіоні, до якого належить Україна, — перевищила глобальний показник приблизно на 21 відсотковий пункт. Натомість у Західній Європі поширеність болю в старості виявилася нижчою за середньосвітову.

Чому біль виявився більш поширеним у бідних країнах?

Імовірно, у менш розвинених країнах важливішу роль при появі болю можуть відігравати важка фізична праця, обмежений доступ до лікування та реабілітації, інфекційні захворювання й недостатнє харчування. Це фактори, що не залежать від ризиків, створених способом життя, і зазвичай люди не можуть їх позбутися самостійно.

Однак і вплив факторів способу життя виявився неоднаковим у різних країнах. У всьому світі куріння, ожиріння й низький дохід сумарно були пов’язані з понад 18 відсотками болю. Але навіть у країнах із низьким рівнем доходу вплив цих чинників різнився: в Африці на південь від Сахари частка спричиненого ними болю становила лише 12,6 відсотка, тоді як у Східній Європі — аж 27,1 відсотка.

Це може вказувати на те, що профілактику болю потрібно починати раніше, ніж заведено вважати, а програми його запобігання мають враховувати не лише вік, а й умови життя населення різних країн. Водночас у цьому дослідженні не вивчали зміни відчуття болю в одних і тих же людей з віком, тому його результати можуть не відображати індивідуальну чутливість до болю та її зміни в різні періоди життя.

Що впливає на відчуття болю

👁 Концентрація уваги на подразненій шкірі зменшила запалення в ній.

😢 Краще ментальне здоров’я пов’язали з меншим болем після травми спинного мозку, тоді як депресію чи тривожність — із сильнішим болем.

🐭 Пригнічення гормону стресу зменшило у мишей біль, спричинений порушенням роботи нейронів.

😱 Депресія, тривожність і гірша якість життя незадовго після ампутації виявилися пов’язаними з вищим ризиком фантомного болю в українських військових.

🙍‍♂️ А причиною того, що чоловіки швидше за жінок позбуваються гострого болю та рідше мають хронічний, виявилася активність імунних клітин моноцитів.

Наука