На Сейшелах гігантських черепах більше, ніж людей: 7 фактів

13 жовтня 2026 р. 22:59

13 жовтня 2026 р. 22:59

На атолі Альдабра в Індійському океані мешкає близько 182 тисяч гігантських сухопутних черепах — це більше, ніж населення всієї Республіки Сейшельські Острови. Таку оцінку дослідники отримали, проаналізувавши багаторічні спостереження, проведені співробітниками природоохоронної організації Seychelles Islands Foundation (SIF). Результати опубліковано в журналі Ecology and Evolution .

Нове дослідження показало, що популяція в останні роки залишалася відносно стабільною. Однак порівнювати сьогоднішню цифру з попередніми оцінками безпосередньо не можна: методика тепер враховує черепах, яких спостерігачі не помітили в густій рослинності. Ось сім фактів про те, як оцінювали чисельність і що це означає для збереження виду.

Деталі

1. На одному атолі черепах більше, ніж людей у цілій країні

Автори отримали найкращу оцінку — 182 424 особини — для гігантської черепахи Альдабри (Aldabrachelys gigantea). До підрахунку входили дорослі та підростаючі тварини. Дослідження охоплювало не всі Сейшели, а один атол — Альдабру, де знаходиться найбільша у світі природна популяція гігантських черепах, що живуть на волі.

Це розрахункова цифра, а не точний підрахунок до останньої черепахи. Автори наводять стандартне відхилення оцінки 13 257 особин: у будь-якої статистичної моделі є невизначеність, особливо якщо тварини ховаються в заростях і зустрічаються з неоднаковою частотою.

2. Результат не доводить, що чисельність черепах зросла майже вдвічі

Наприкінці 1990-х років популяцію Альдабри часто оцінювали приблизно в 100 тисяч особин. Нова цифра набагато вища, але це не означає, що з того часу кількість тварин дійсно зросла на 82%. У старих підрахунках спостерігачі могли систематично пропускати тварин, яких було важко помітити.

Вчені припускають, що колишні оцінки занижували чисельність. Реальне відновлення популяції теж могло відбуватися, однак , порівнюючи дві цифри, отримані різними методами, його масштаб визначити неможливо .

3. Вчені оцінювали й тих черепах, яких не побачили

Основою стали дані спостережень SIF за 2018–2022 роки. Обліковці проходили задані маршрути — трансекти — і відзначали тварин разом із відстанню до них. Але в траві, чагарниках і мангрових заростях ймовірність помітити одну й ту саму черепаху неоднакова.

Для аналізу дослідники застосували байєсівську ієрархічну модель дистанційного обліку (Hierarchical Distance Sampling). Вона окремо оцінює, скільки тварин могло мешкати на ділянці та яку частку вдалося побачити. У розрахунках враховуються відмінності місць проживання та сезонів. Це дозволяє використовувати неідеальні польові дані, не видаючи кількість помічених особин за всю популяцію.

4. У 2018–2021 роках популяція була відносно стабільною

Модель не показала виражених змін чисельності за 2018–2021 роки. У наборі даних були також спостереження за 2022 рік, але до їх інтерпретації автори ставляться обережно: обстежених маршрутів виявилося менше, а частина з них пролягала територіями, де традиційно зустрічається багато черепах.

Тому висока оцінка за 2022 рік могла бути завищеною. Щоб підтвердити подальше зростання або можливе зниження, необхідні порівнянні регулярні спостереження в наступні роки. «Стабільна» тут стосується дослідженого періоду і не гарантує незмінності в майбутньому.

5. Найбільше гігантських черепах знаходять на відкритих трав’янистих ділянках

Найбільшу щільність дослідники виявили на низькорослих трав’янистих ділянках, які називають tortoise turf. Далі йдуть відкриті кам’янисті поверхні та менш густі чагарники. У густих заростях і мангрових місцевостях тварин було складніше помітити, а статистична невизначеність виявилася вищою.

Такий розподіл важливий для майбутніх переписів: не можна однаково враховувати спостереження у відкритому полі та густому чагарнику. Без поправки на видимість результати можуть відображати доступність тварин для спостерігача, а не їхню справжню чисельність.

6. Відновлення стало результатом десятиліть охорони

У XIX столітті полювання та вивезення черепах скоротили їхню чисельність на Альдабрі, за історичними оцінками, до менше ніж тисячі. Пізніше атол отримав захист: у 1981 році його оголосили суворим природним заповідником, а в 1982-му включили до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Довгострокове спостереження проводить Seychelles Islands Foundation .

Гігантські черепахи тут — не просто рідкісні тварини. Вони поїдають і перерозподіляють рослинність та насіння, впливаючи на острівну екосистему як великі травоїдні. На думку авторів, зберегти стабільну популяцію допомогли охорона середовища існування та боротьба з завезеними тваринами. Одним із важливих заходів стало знищення здичавілих кіз на атолі до 2012 року.

7. Навіть велика популяція вразлива до посух та чужорідних хижаків

Зміна клімату може посилювати посухи та скорочувати кормову рослинність і укриття від спеки. Підвищення рівня моря становить небезпеку для низько розташованих ділянок атола. Крім того, на Альдабрі залишаються здичавілі коти та чорні щури, які можуть поїдати яйця та дитинчат черепах.

Фахівці з охорони природи обговорюють повне винищення цих інвазивних тварин, щоб поліпшити умови розмноження. Нова чисельність слугує відправною точкою для моніторингу, але сама по собі не свідчить про те, що всі загрози усунуто.

Чому це важливо

Історія Альдабри показує, чому успіх природоохоронної роботи не можна оцінювати за одним красивим числом. Черепах дійсно багато, але головний науковий результат — методика, що дозволяє розрізняти реальні зміни популяції та помилки спостережень. Такі інструменти корисні й під час підрахунку інших тварин, що ховаються у складних ландшафтах.

Для охорони природи це означає можливість раніше помічати скорочення популяції, оцінювати наслідки посухи та перевіряти результати боротьби з інвазивними видами. Дослідники надали матеріали аналізу, які можна відтворити, проте майбутні висновки залежатимуть від продовження польових спостережень за порівнянними правилами.

Джерело

Lara B. Hillyard, Nancy Bunbury, Christopher N. Kaiser-Bunbury та співавтори. Inferring the Abundance of an Island Megaherbivore From Semi-Structured Distance Sampling . Ecology and Evolution, том 16, № 9, e74282, опубліковано 4 вересня 2026 року. DOI: 10.1002/ece3.74282. Стаття пройшла наукове рецензування.

Дослідження виконано за підтримки Seychelles Islands Foundation та Ексетерського університету; автори не вказали окремого цільового гранту, конфлікт інтересів не заявлено. Дані та код доступні через репозитарій Dryad . Додатково: повідомлення Університету Ексетера від 7 жовтня 2026 року та публікація Phys.org .

Наука