Бактерії на язиці пов’язали зі швидкістю реакції: що показали тести

13 жовтня 2026 р. 22:30

13 жовтня 2026 р. 22:30

Склад бактерій на язиці може бути пов’язаний із тим, наскільки швидко людина відповідає під час когнітивних тестів. У невеликому дослідженні, проведеному у Великій Британії та Бельгії, вчені виявили кілька таких зв’язків, однак вони залежали від країни та конкретного завдання. На основі цих даних не можна зробити висновок, що певна бактерія покращує пам’ять або захищає від її погіршення.

Робота Джоанни Л’Ере (Joanna E. L’Heureux) та колег з Університету Ексетера та Брюсселя опублікована в PLOS One 5 жовтня 2026 року . Дослідники перевіряли, чи повторюються зв’язки між мікробіомом ротової порожнини та когнітивними показниками у двох географічно різних групах.

Деталі

60 учасників і десять тестів

В Ексетері та Брюсселі набрали по 30 осіб: у кожному місті по 15 молодих і 15 літніх дорослих. Усі учасники були здорові, не курили та пройшли попередній скринінг. Людей, які приймали антибіотики протягом останніх трьох місяців, а також мали захворювання ротової порожнини чи серцево-судинної системи, до дослідження не включали.

Набір учасників відбувався у 2017–2019 роках. Під час першого візиту вони заповнили анкети та ознайомилися з тестами, під час другого — виконали десять завдань на планшеті. Перевірялися пам’ять, увага, абстрактне мислення, просторова орієнтація та інші здібності. Вчені враховували точність відповідей і час реакції.

У учасників взяли мазок зі спинки язика, зразки слини та крові, виміряли артеріальний тиск. Бактерії визначали за допомогою секвенування гена 16S рРНК. У крові та слині вимірювали концентрації нітратів і нітритів — сполук, що беруть участь в одному з шляхів утворення оксиду азоту.

Одна бактерія — різні завдання в різних країнах

Вища відносна частка Prevotella histicola була пов’язана з швидшими відповідями в обох країнах. Але завдання відрізнялися: у британській групі зв’язок виявили в тесті на абстрактне мислення, у бельгійській — у тесті на зорову пам’ять.

Для Haemophilus parainfluenzae картина виявилася складнішою. У Великій Британії її більша представленість відповідала швидшим відповідям у завданнях на абстрактне мислення та просторову орієнтацію, але повільнішим — при розпізнаванні емоцій.

У Бельгії ця бактерія була пов’язана з більш швидкими відповідями в тестах на розпізнавання емоцій і зорову пам’ять, а також з кращою точністю у завданні на робочу пам’ять. Таким чином, на основі цих результатів неможливо просто визначити її як «корисну для мозку».

Вік і місце проживання теж мали значення

Дослідники виділили 17 видів бактерій, відносна представленість яких відрізнялася між молодими та літніми учасниками. Neisseria flavescens, здатна брати участь у відновленні нітратів, частіше зустрічалася у молодих в обох країнах. При цьому прямого зв’язку цього виду з результатами когнітивних тестів у роботі не виявили.

Під час аналізу складу всього мікробного співтовариства країна виявилася єдиним статистично значущим фактором серед показників, включених до цієї моделі. Однак модель пояснювала лише частину відмінностей. Це не означає, що географія повністю визначає мікробіом або що вік не впливає на нього.

Для когнітивних результатів найстабільнішим фактором був саме вік: в обох групах старший вік супроводжувався уповільненням реакції та гіршими показниками в ряді завдань на пам’ять та увагу.

Чому це важливо

Можливий механізм ще належить перевірити

Інтерес до бактерій язика пов’язаний з обміном нітратів. Після надходження з їжею частина нітратів потрапляє з крові в слину. Деякі бактерії перетворюють їх на нітрити, з яких організм може утворювати оксид азоту. Він бере участь у регуляції тонусу судин.

Це можливе пояснення інтересу до мікробіому, але дослідження не показало, що виявлені бактерії поліпшили кровопостачання мозку. Мозковий кровотік не вимірювали, а здатність бактерій виконувати певні функції неможливо повністю встановити на основі одного аналізу їхнього складу.

Вибірка була невеликою: всього 60 осіб, по 15 у кожній віковій групі кожного міста. Мазки та основні показники були отримані в один день, тому дослідження не дозволяє простежити, як змінювалися мікробіом і пам’ять у тих самих людей із віком. Дієта, фізична активність і недосипання також не були всебічно враховані.

Автори називають результати попередніми та такими, що вказують на асоціації. За великої кількості порівнюваних показників частина зв’язків може виникати випадково; їх потрібно перевірити в більш масштабних дослідженнях. Для доведення причинного впливу знадобляться й дослідження з втручанням.

Робота не дає підстав підбирати пробіотики для пам’яті, змінювати догляд за ротовою порожниною заради швидкості мислення або використовувати мазок з язика як тест на ризик деменції. Її практичний внесок поки що в іншому: вона показує, які зв’язки варто вивчати далі і чому результати однієї країни не можна автоматично переносити на іншу.

Автори повідомили, що не отримували спеціального фінансування для цієї роботи та не мають конфлікту інтересів.

Джерело

Першоджерело: Joanna E. L’Heureux та співавтори. Oral microbiome signatures of ageing and cognitive function across distinct geographical cohorts . PLOS One, 21(10), e0359559; 5 жовтня 2026 року. DOI: 10.1371/journal.pone.0359559 . Відкритий доступ, CC BY.

Привід для матеріалу: повідомлення Medical Xpress від 12 жовтня 2026 року . Методика, результати та обмеження перевірені за повним текстом наукової статті.

Наука