Рентген виявив, як готували пальмове листя для давніх рукописів

16 жовтня 2026 р. 19:09

16 жовтня 2026 р. 19:09

Рентгенівський аналіз допоміг вченим виявити у старовинних рукописах сліди обробки пальмового листя. Автори дослідження, опублікованого 6 жовтня в журналі npj Heritage Science , порівняли 85 рукописів і 75 сучасних зразків за допомогою синхротронного випромінювання та машинного навчання.

Цей метод дозволяє розрізняти деякі особливості виготовлення рукописів, не пошкоджуючи крихкі аркуші. Однак лише на основі отриманих даних дослідники поки що не можуть встановити, з якої саме країни походить невідомий рукопис.

Деталі

У Південній та Південно-Східній Азії на пальмовому листі століттями записували релігійні, юридичні, літературні та наукові тексти. Перед написанням листя розрізали, варили, сушили, розгладжували та іноді обробляли захисними речовинами. Детальні описи старих рецептів майже не збереглися.

Міжнародна команда, до якої увійшла Лаура Гальярдо (Laura Gallardo) з Гамбурзького технічного університету, дослідила 160 одиниць матеріалу: 85 рукописів і 75 сучасних зразків, включаючи необроблені листки та підготовлену для письма основу. Матеріали надійшли з бібліотек, архівів, наукових колекцій та інших зібрань. Аналіз проводили на установці PETRA III у німецькому центрі DESY та на синхротроні ESRF у французькому Греноблі.

Як рентген розпізнає сліди обробки

Дослідники поєднали три методи. Малокутове розсіювання рентгенівських променів допомагає вивчити орієнтацію волокон. Ширококутове розсіювання дає інформацію про структуру целюлози, а рентгенофлуоресцентний аналіз — про розподіл хімічних елементів. Потім алгоритми машинного навчання зіставили ці ознаки з відомими характеристиками зразків.

Вимірювання виконували без руйнування досліджуваного матеріалу. Це особливо важливо для рідкісних рукописів, від яких не можна відокремлювати шматочки для звичайного лабораторного аналізу. У роботі також використовували невеликі фрагменти, що раніше самостійно відокремилися від пошкоджених пам’яток.

Що вдалося визначити, а що — ні

За поєднанням ознак стало можливо розрізняти необроблені аркуші, сучасні заготовки для письма та історичні рукописи. При класифікації за стадією обробки алгоритм правильно відніс до класу рукописів 97 % відповідних вимірювань. Однак це показник класифікації вимірювань, а не доведена точність розпізнавання абсолютно нових рукописів.

Вчені також порівняли матеріали двох родів пальм — Borassus і Corypha . Після підготовки листя відмінності між ними проявлялися виразніше, ніж у необробленій сировині. Це означає, що властивості матеріалу відображають і походження рослини, і зміни під час виготовлення.

З географією все складніше. Профілі зразків зі Шрі-Ланки та південної Індії помітно перетиналися. Тайські зразки відрізнялися більш вираженим поєднанням ознак, але дослідники лише припускають, що це може бути пов’язано з місцевими традиціями обробки листя. Наразі неможливо надійно визначити місце виготовлення окремого рукопису за рентгенівськими даними.

Чому це важливо

Рукописи зберігають не тільки написані на них тексти, а й сліди технології виробництва. Порівняння структури волокон і хімічного складу може допомогти історикам з’ясувати, які способи підготовки аркушів були схожими в різних регіонах і як змінювалися ремісничі практики. Для музейних фахівців цінною є можливість вивчати крихкі предмети без повторного відбору проб.

Цей метод має суттєві обмеження. Деякі рукописи мають неповну історію зберігання, географічні групи представлені нерівномірно, а старіння, попередня консервація та вихідні властивості рослин можуть спричиняти схожі зміни. Крім того, перевірка алгоритмів не була організована як повністю незалежне випробування на предметах, що раніше не зустрічалися: різні вимірювання одного об’єкта могли потрапляти в аналіз. Тому оцінки точності не можна автоматично переносити на нові колекції.

Автори розглядають рентгенівські дані як додаткове свідчення, яке необхідно зіставляти з письмом, оформленням рукопису, каталогами та історичними джерелами. Підтримку першому автору дослідження надало Німецьке дослідницьке товариство (DFG) у рамках дослідницького кластера «Understanding Written Artefacts».

Джерело

Лаура Гальярдо та співавтори, «Multimodal synchrotron X-ray analysis of palm-leaf manuscripts: structural and compositional signatures of botanical genus, manufacture, and provenance» , npj Heritage Science , 14, стаття 527 (2026), DOI: 10.1038/s40494-026-03023-3.

Додаткова інформація: повідомлення Центру вивчення рукописних культур Гамбурзького університету від 15 жовтня 2026 року .

Наука