Кембрійська істота змінює уявлення про предків морських зірок

21 жовтня 2026 р. 10:49

21 жовтня 2026 р. 10:49

Скам’янілі рештки істоти віком близько 518 мільйонів років , знайдені в Китаї, змушують переглянути уявлення про спільного предка морських зірок та їхніх родичів. Новий вид, названий Yujingia glutenotunica , свідчить, що цей предок був не червоподібною твариною, яка рилася в донних відкладах, а радше сидячою істотою з щупальцями, що відфільтровувала їжу з води. Про знахідку повідомляє видання Sci.News .

Yujingia glutenotunica належить до групи амбулакрарій (Ambulacraria) — однієї з двох великих гілок деутеростомних тварин. До амбулакрарій входять голкошкірі (зокрема морські зірки) та геміхордові (наприклад, черви-жолуді). Ці дві групи мають дуже різну будову тіла: голкошкірі характеризуються п’ятипроменевою симетрією, тоді як геміхордові — двобічною, червоподібною формою.

Попри те, що амбулакрарії були виділені ще в 1880-х роках, викопних свідчень їхнього раннього походження досі було мало. Саме тому нова знахідка з раннього кембрію є настільки важливою для розуміння еволюції цієї гілки тварин.

Незвична «пляшкоподібна» тварина з щупальцями

Команда палеонтологів виявила кілька екземплярів раніше невідомої амбулакрарії в сланцях Маотяньшань у провінції Юньнань на півдні Китаю. Ці відклади відомі винятковим збереженням м’якотілих організмів часів так званого кембрійського вибуху — періоду, коли більшість основних типів тварин уперше з’являються у викопному літописі.

Yujingia glutenotunica була невеликою твариною завдовжки лише 8–22 мм . Її тіло мало форму пляшки: м’яке, желеподібне, з «горлечком», увінчаним пір’ястими щупальцями. Ці щупальця, ймовірно, слугували для захоплення дрібних частинок їжі з навколишньої води.

Друга пара відростків, за інтерпретацією дослідників, допомагала тварині закріплюватися на морському дні. Водночас Yujingia, ймовірно, могла здійснювати обмежені переміщення, але загалом вела малорухливий спосіб життя.

Ближче до спільного предка амбулакрарій

Щоб з’ясувати еволюційне положення нового виду, вчені порівняли його анатомічні ознаки зі ста сучасними та викопними видами. Такий аналіз морфологічних рис показав, що Yujingia glutenotunica розташовується дуже близько до останнього спільного предка всієї групи амбулакрарій.

Раніше поширеною була думка, що цей предок нагадував черв’яка, який жив у нірці в донних відкладах і фільтрував їжу з води. Нова знахідка пропонує інший сценарій: спільний предок, ймовірно, був істотою з щупальцями, яка збирала частинки їжі, залишаючись відносно прикріпленою до дна, подібно до деяких сучасних голкошкірих.

На думку авторів роботи, це демонструє, як екологія може спрямовувати різні еволюційні лінії до відмінних форм тіла та способів життя. Хордові (до яких належать, зокрема, хребетні) стали залежними від активного руху в пошуках їжі, тому «обтісали» свої тіла й розвинули складні нервові системи. Натомість лінія, що веде до морських зірок, зберегла більш осілий спосіб життя й спеціалізувалася на живленні частинками, що осідають або переносяться водою.

Від двобічної до п’ятипроменевої симетрії

Один із ключових викликів для еволюційної біології — пояснити, як у межах деутеростомних тварин виникли такі різні плани будови тіла, зокрема перехід від двобічної симетрії до характерної для голкошкірих п’ятипроменевої.

Старший автор дослідження Деган Шу (Degan Shu) з Північно-Західного університету зазначає, що Yujingia glutenotunica допомагає поєднати примітивних, щупальцетілих мешканців морського дна з сучасними голкошкірими та геміхордовими. Вона пропонує новий погляд на те, як могла відбуватися ця глибока перебудова плану тіла в ранній історії тварин.

Автори роботи вважають, що новий вид заповнює важливу прогалину в «дереві життя» ранніх тварин і дає змогу краще зрозуміти, як під час кембрійського вибуху розійшлися основні гілки деутеростомій. Результати дослідження опубліковані в журналі Current Biology.

Наука