Майлар перетворили на міцну теплоізоляцію для місячних баз

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Майлар перетворили на міцну теплоізоляцію для місячних баз

30 жовтня 2026 р. 20:00

30 жовтня 2026 р. 20:00

Інженери Пенсильванського університету створили з тонких листів Mylar гнучку теплоізоляцію, яка у вакуумі продемонструвала теплопровідність на рівні високоефективних ізоляційних матеріалів і при цьому витримувала сильне стискання. Йдеться не про готову обшивку місячної бази, а про лабораторний матеріал, який ще належить масштабувати.

У дослідженні, опублікованому в журналі ACS Applied Materials & Interfaces , вчені описали стопки з комерційної плівки BoPET, відомої під торговою назвою Mylar. Частину листів покривали дуже тонким шаром оксиду алюмінію, щоб підвищити жорсткість.

Деталі

Новий матеріал отримав назву HyLIFS — гібридні багатошарові ізоляційні плівкові стопки. У зразках укладали від 80 до 400 шарів на міліметр. Автори випробовували плівки товщиною 2,5, 5 і 12,5 мікрометра.

Найкращі зразки продемонстрували теплопровідність до 2,2 мВт/(м·К) при тиску 0,1 МПа та температурах від 35 до 120 °C. У окремих механічних випробуваннях покриті зразки витримували тиск понад 20 МПа без помітного погіршення досліджуваних механічних і теплових властивостей. У повідомленні Penn Engineering також зазначається, що зразки витримали десять послідовних циклів стиснення приблизно до 20 МПа.

Для місячної інфраструктури поєднання цих властивостей є важливим: звичайна багатошарова космічна ізоляція добре обмежує теплове випромінювання, але погано витримує навантаження та пошкодження. Аерогелі теж добре ізолюють, однак можуть бути крихкими. HyLIFS задуманий як варіант, який можна згинати, транспортувати у складеному вигляді та використовувати там, де матеріал стискатимуть або випадково зачіпатимуть.

Дослідники виявили й несподівану деталь. У комерційний Mylar додають мікроскопічні антиблокувальні частинки, щоб листи не злипалися. Моделювання та вимірювання показали, що у вакуумі саме точки контакту цих частинок із сусідніми шарами стають одним із основних шляхів передачі тепла. Тому просто зробити плівку якомога тоншою недостатньо: значення мають товщина, жорсткість і розподіл частинок.

Чому це важливо

Матеріал цікавий не тим, що інженери знайшли новий полімер, а тим, що вдосконалили добре знайомий і вже масово вироблений BoPET. Це потенційно спрощує перехід до більших виробів порівняно з матеріалами, для яких спочатку потрібно створювати новий виробничий ланцюжок.

Але до застосування на Місяці ще далеко. Нинішні зразки мають площу близько одного квадратного сантиметра і збираються вручну — нарізання та укладання займають години. Автори ще не перевірили метрові листи, тривалі цикли згинання, зношування та експлуатацію в реальному місячному середовищі. Тому дослідження демонструє перспективну комбінацію властивостей, а не готове рішення для майбутніх баз.