Рідкісні рештки з Китаю розкрили риси денисівців

30 жовтня 2026 р. 21:00

30 жовтня 2026 р. 21:00

Стародавні білки, виявлені у двох фрагментах останків, знайдених на півночі Китаю, допомогли пов’язати людей із Сюйцзяяо з денисівською лінією. Після цього дослідники змогли використати більш багату колекцію кісток з цієї пам’ятки, щоб точніше описати форму черепа та обличчя денисівців.

Дослідження опубліковано в журналі Nature 21 жовтня 2026 року. Воно не дає фотографічно точного «портрета» денисівця: йдеться про реконструкцію кісткової морфології за неповними останками та порівняння з іншими стародавніми людьми.

Деталі

Сюйцзяяо розташоване в басейні Ніхевань на півночі Китаю. У 1976–1979 роках там було знайдено 20 фрагментів черепа, щелеп і зубів стародавніх людей. За даними авторів роботи, шари з цими останками датуються приблизно 199–138 тисячами років тому.

Довгий час було незрозуміло, до якої саме людської лінії належали мешканці Сюйцзяяо. Їх пов’язували з неандертальцями, ранніми Homo sapiens та окремими архаїчними групами Східної Азії.

Команда під керівництвом дослідників Китайської академії наук провела палеопротеомний аналіз двох зразків. Вчені виділили 18 стародавніх білків. Найважливішою виявилася амінокислотна заміна COL1A2-996 R>K у колагені: у цій вибірці вона відповідала денисівській лінії й не була характерною для неандертальців або сучасних людей.

Після молекулярної ідентифікації дослідники зіставили черепні, щелепні та зубні ознаки Сюйцзяяо з підтвердженими або ймовірними денисівськими знахідками з інших районів Східної Азії.

Які риси вдалося описати

На основі сукупності матеріалів автори характеризують денисівців як людей із низьким профілем черепа, порівняно паралельними бічними стінками черепної коробки, потужним надбрівним валиком, плоскою вилично-верхньощелепною ділянкою та слабким виступом нижньої частини обличчя вперед.

У них одночасно зустрічалися більш давні ознаки, що нагадують Homo erectus, — наприклад, товсті кістки склепіння черепа, — та риси, які зустрічаються у пізніших представників роду Homo. Деякі особливості також перетиналися з неандертальськими.

Автори вважають, що подібний комплекс ознак простежується у кількох інших східноазіатських знахідках середнього плейстоцену, включаючи матеріали з Цзиннюшаня, Далі та Хуалундуна. Однак для більшості цих останків немає прямого молекулярного підтвердження денисівського походження: їхнє включення до цієї лінії ґрунтується насамперед на морфологічній подібності.

Що саме вдалося «відтворити»

Дослідження дозволяє набагато впевненіше говорити про форму кісток голови, але не про повний зовнішній вигляд. За цими даними неможливо визначити колір шкіри, волосся та очей, м’які тканини обличчя або те, наскільки однаково виглядали різні популяції денисівців.

Крім того, самі автори підкреслюють морфологічне різноманіття лінії. Набір ознак проявляється у різних знахідках у різних поєднаннях, тому єдиного стандартного «обличчя денисівця» дослідження не встановлює.

Чому це важливо

Денисівців спочатку виділили за стародавньою ДНК, а більша частина підтверджених останків тривалий час складалася з окремих зубів і невеликих фрагментів кісток. Тому їхнє генетичне споріднення було відоме краще, ніж анатомія.

Сюйцзяяо змінює цю ситуацію: тут збереглося значно більше частин черепа та щелепи, а білковий аналіз дав молекулярне підґрунтя для зв’язку цієї колекції з денисівцями. Вік близько 199–138 тисяч років робить ці знахідки одними з найраніших молекулярно підтверджених свідчень існування цієї лінії.

Дослідження також підкріплює уявлення про широке розселення денисівців у Східній Азії. Однак висновок про те, що інші подібні скам’янілості регіону також належать денисівцям, поки що залишається морфологічною класифікацією, яку в окремих випадках ще належить підтвердити за допомогою ДНК або стародавніх білків.

Джерело

Song Xing, Zhongyou Wu, Qingfeng Shao та ін. The proteome of Middle Pleistocene Xujiayao and common Denisovan morphology . Nature, 2026. DOI: 10.1038/s41586-026-11132-z.

Додатковий виклад дослідження: Phys.org .

Наука