Розроблено спосіб визначати пластик саморобної зброї, надрукованої на 3D-принтері

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Розроблено спосіб визначати пластик саморобної зброї, надрукованої на 3D-принтері

01 листопада 2026 р. 14:24

01 листопада 2026 р. 14:24

Саморобна зброя, надрукована на 3D-принтері, стає серйозною проблемою для правоохоронних органів. Її можна виготовити приватно, без реєстрації та заводського маркування. А відсутність характерних слідів на кулях ускладнює роботу криміналістів. Австралійські дослідники запропонували новий спосіб пошуку таких зразків: вивчати не тільки саму зброю, а й пластик, з якого вона виготовлена, пише Techxplore.

Вчені з Університету Кертіна перевірили, чи можна використовувати властивості матеріалу для криміналістичної ідентифікації. Вони дослідили зразки полілактиду (PLA) — одного з найпоширеніших пластиків для 3D-друку, представленого на австралійському ринку, — пише видання.

Дослідники застосували метод диференціальної скануючої калориметрії. Він дає змогу спостерігати, як матеріал реагує на контрольоване нагрівання та охолодження, і виявляти особливості його теплових характеристик.

Під час експерименту вченим вдалося розрізнити 26 із 28 зразків полілактиду . Причому метод допоміг визначити походження навіть тих матеріалів, які мали однаковий колір, але були випущені різними виробниками.

Головна авторка дослідження Джорджина Созьє пояснила, що пластик під час 3D-друку проходить цикли нагрівання та охолодження. Через це його властивості можуть відрізнятися від характеристик вихідного матеріалу. Однак під час повторної контрольованої обробки вчені змогли врахувати ці зміни та зіставити надруковані зразки з вихідним пластиком.

Таким чином, матеріал може зберігати особливості, які допоможуть криміналістам встановити його походження. Це особливо важливо у випадках, коли зброя не має серійного номера, а традиційні методи ідентифікації виявляються малоефективними.

Незважаючи на обнадійливі результати, дослідники наголошують: це поки що не готовий криміналістичний інструмент, а перший етап розробки методу . Необхідно перевірити, наскільки надійно він працює з іншими видами пластику та в різних умовах.

Наступний етап досліджень передбачає аналіз ширшого набору матеріалів, зокрема тих, що зазнали впливу навколишнього середовища. Наприклад, вчені хочуть перевірити зразки, що пролежали в землі або перебували у воді. Такі випробування допоможуть зрозуміти, чи зберігаються діагностичні властивості пластику після тривалого впливу зовнішніх факторів.

Якщо подальші експерименти підтвердять надійність методу, аналіз матеріалу зможе стати додатковим інструментом поліції під час розслідування злочинів із застосуванням зброї, виготовленої на 3D-принтері.