вологість:
тиск:
вітер:
«Пекельна курка» могла живитися фруктами: вчені описали новий вид динозавра
Невеликий динозавр Infernogallus jamesi, назва якого означає «пекельна курка», міг бути пристосований до розминання м’яких плодів. Автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications , реконструювали його череп і виявили незвичайне розташування жувальних м’язів, схоже на будову деяких сучасних фруктоїдних папуг.
Деталі
Infernogallus належав до цінагнітидів — групи беззубих, птахоподібних динозаврів. Він жив наприкінці крейдяного періоду на території сучасної Північної Америки і був приблизно розміром з індичку. Його масу оцінили приблизно в 12 кг. Дослідження кісткової тканини показало, що невеликий скелет належав дорослій тварині.
Головний зразок знайшли у формації Хелл-Крік у Монтані ще у 2011 році. У ньому збереглися частина скелета та майже повний череп — перший настільки цілісний для цієї групи. Дослідники використали комп’ютерну томографію, щоб розділити кістки на цифровій моделі та виправити деформації, що виникли після загибелі тварини.
За будовою кісток вчені відтворили розташування м’язів. Частина з них була орієнтована переважно вздовж черепа, а не вертикально. Разом із будовою щелепного суглоба це дозволяло нижній щелепі рухатися вперед і назад. Гребені та борозни на поверхнях, що стикаються, могли допомагати пережовувати м’яку їжу.
Найближчим сучасним аналогом автори вважають папугу Psittrichas fulgidus, який харчується м’якоттю плодів. Схоже поєднання анатомічних особливостей дозволило припустити такий раціон і у динозавра.
«Понад 100 років ми не знали, як виглядали черепи цих тварин», — зазначив керівник дослідження Грегорі Фанстон (Gregory Funston) з Університету Стоуні-Брук у повідомленні про відкриття .
Чому це важливо
Знахідка показує, наскільки спеціалізованим могло бути харчування невеликих динозаврів. Автори пов’язали появу таких пристосувань із поширенням м’ясистих плодів квіткових рослин. Це допомагає досліджувати зв’язок між еволюцією рослин і тварин, які ними харчувалися.
Раціон відтворено на основі анатомії та порівняння з живими видами. Вчені припускають, що Infernogallus харчувався й іншою м’якою рослинною їжею; перевірити гіпотезу допомогли б знахідки вмісту шлунка. Можлива роль цих динозаврів у поширенні насіння поки що залишається нез’ясованою.
Джерело
Грегорі Фанстон та співавтори, Fruit-eating adaptations in a Late Cretaceous oviraptorosaur (Theropoda) . Робота опублікована в ранньому доступі 10 жовтня 2026 року: вона пройшла рецензування та прийнята, остаточна редакція ще готується.
Серед джерел фінансування зазначені Рада з природничих та інженерних досліджень Канади та комісія Vanier-Banting. Придбання головного зразка музеєм підтримав Louise Hawley Stone Charitable Trust.
Джерело: socportal.info (Наука)
Новини рубріки
Новий алгоритм допоміг телескопу «Джеймс Вебб» побачити приховану за світлом зорі екзопланету
04 листопада 2026 р. 18:27
Заліснення на чверть збільшило поширеність пожеж у помірних широтах
04 листопада 2026 р. 17:26