Терапія імунними клітинами повернула здатність самостійно ходити пацієнтам з синдромом м’язової скутості

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Терапія імунними клітинами повернула здатність самостійно ходити пацієнтам з синдромом м’язової скутості

09 листопада 2026 р. 17:42

09 листопада 2026 р. 17:42

Експериментальна терапія імунними клітинами допомогла покращити рухливість людям із синдромом м’язової скутості — рідкісним автоімунним захворюванням, яке часто призводить до втрати здатності самостійно пересуватися. За 16 тижнів після одноразового введення модифікованих імунних клітин 8 із 12 учасників, які раніше потребували допоміжних засобів для ходьби, змогли обходитися без них. Оскільки після терапії у пацієнтів виявили імунні клітини, що заново навчатимуться реагувати на сигнали організму, дослідники сподіваються, що досягнутий ефект може зберегтися надовго. Дослідження опублікували в JAMA Neurology .

Схематичне зображення того, як змінені Т-лімфоцити (зліва) атакують патологічні клітини (справа). Adobe

Як лікували синдром м’язової скутості?

Синдром м’язової скутості або синдром скутої людини супроводжується виникненням заціпеніння та болісними спазмами м'язів рук, ніг та тулуба, які можуть виникати спонтанно або у відповідь на зовнішні подразники, зокрема звуки й дотики. Імунна система людей із цим синдромом утворює антитіла до ферменту GAD65 або гліцинових рецепторів, що пов’язано з порушенням гальмування передачі нервових сигналів. Лікування, яке зараз застосовують, переважно зменшує симптоми та не дає тривалого ефекту.

Як альтернативу науковці вирішили випробувати CAR-T-терапію, під час якої власні імунні клітини пацієнта, Т-лімфоцити, модифікують так, щоб вони розпізнавали клітини з певними поверхневими білками. Цього разу їх націлили на білок CD19 на поверхні B-лімфоцитів, які беруть участь в автоімунних реакціях. У випробуванні нового препарату взяли участь 26 пацієнтів, у яких підтвердили наявність пов’язаних із хворобою антитіл і яким не допомогло попереднє лікування. Спочатку їм дали препарати для знищення наявних лімфоцитів, а потім одноразово ввели модифіковані Т-лімфоцити.

За 16 тижнів після лікування пацієнти витрачали на проходження контрольної дистанції довжиною 7,6 метра на 45,6 відсотка менше часу, а четверо учасників взагалі позбулися ознак м'язової скутості. Хоча у всіх досліджуваних виникли побічні ефекти, вони зрештою минули без тривалих наслідків. Водночас дослідження охопило малу вибірку пацієнтів, не мало контрольної групи, а період спостереження для різних пацієнтів склав від 4 до 12 місяців, що недостатньо для висновків про тривалість ефекту та можливість повернення симптомів.

Німецькі науковці застосували CAR-T-терапію для лікування системного червоного вовчака — і їхні пацієнти теж досягли ремісії.
Також її модифікували для боротьби з ВІЛ-інфекцією та випробовували як спосіб лікування діабету.

Поділитися із друзями!