Як тварини Чорнобильської зони реагували на окупацію: 5 висновків фотопасток

10 листопада 2026 р. 21:05

10 листопада 2026 р. 21:05

Під час російської окупації Чорнобильської зони у 2022 році камери зафіксували зміни в активності диких ссавців. Реакція відрізнялася залежно від виду: наприклад, благородні олені та лисиці рідше потрапляли в кадр вночі, ніж у той самий період роком раніше.

Міжнародна група проаналізувала дані фотопасток до, під час та після окупації. Результати опубліковано в журналі Science ; нижче — п’ять висновків та обмежень, перевірених 8 листопада 2026 року за анотацією, даними авторів та повідомленням Фрайбурзького університету.

Деталі

1. Камери працювали до початку окупації

Фотопастки спочатку встановили для спостереження за риссю. Після звільнення території дослідники змогли вилучити дані з 31 камери за допомогою українських військових, які забезпечили безпеку та розмінування.

У 2022 році камери записували дані з 19 січня по 6 травня — до, під час та після окупації. Для порівняння використовували записи 31 та ще 25 камер за період з 19 січня по 21 березня 2021 року, повідомляє Фрайбурзький університет . Періоди та кількість камер не повністю збігалися.

2. Оленів і лисиць рідше фіксували вночі

Благородні олені та руді лисиці під час окупації рідше потрапляли в поле зору камер вночі, ніж у відповідний період 2021 року. Автори пов’язують це зі зміщенням активності на денні години в умовах посилення військових дій.

Фотопастка фіксує тварину в полі зору камери. Менша кількість нічних знімків не означає автоматично, що тварин стало менше або що вони зникли з усієї зони.

3. Косулі та олені реагували по-різному

Під час посилення військових дій загальна кількість реєстрацій козуль зменшувалася, а благородних оленів — збільшувалася. Ця відмінність стосується фіксацій у досліджуваних місцях, а не прямого підрахунку чисельності популяцій.

4. Пожежі також враховували під час аналізу

У дні з тепловими аномаліями, які дослідники пов’язують головним чином із лісовими пожежами військового періоду, зайців-русаків та благородних оленів частіше фіксували вночі. Команда також враховувала опади, близькість доріг та місць постійної присутності людей.

Інтенсивність бойових дій оцінювали за шкалою від нуля до десяти на основі інтерв’ю та відомостей про події, включаючи пересування колон, обстріли та авіаудари. Це дослідницький індекс, а не пряме вимірювання реакції окремої тварини на кожен звук.

5. Одинадцять видів не дають повної картини всієї зони

Дослідники вивчили 11 видів ссавців; університет окремо описує результати для благородних оленів, косуль, лисиць, кабанів та зайців-русаків. Не всі види реагували однаково.

Камери показують час і місце окремих реєстрацій, але не дають повної інформації про долю кожної особини, розмноження або довгострокову чисельність. З доступних матеріалів неможливо визначити єдиний механізм змін для всіх видів.

Чому це важливо

Робота показує, що вже встановлені камери здатні зафіксувати швидкі зміни поведінки в умовах, коли доступ дослідників до території є небезпечним. Автори досліджували зв’язок активності тварин із збройним конфліктом та враховували інші фактори; робота не доводить, що описані зміни спричинені радіацією.

Раніше SocPortal писав про окреме дослідження різноманітності ссавців у цій зоні. Ця стаття присвячена іншому питанню — зміні часу та частоти реєстрацій під час окупації.

Джерело

Світлана Кудренко та співавтори. Changes in wildlife activity patterns in response to war in Ukraine . Science, 2026, 392: 1282–1286. DOI: 10.1126/science.aed1493.

Повідомлення Фрайбурзького університету ; опис відкритого набору даних авторів .

Наука