вологість:
тиск:
вітер:
Австралійські нічні метелики втратили магнітний компас без синього світла
Австралійські нічні метелики, відомі як богонзькі молі, які щороку мігрують на відстань до тисячі кілометрів, виявились нездатними використовувати свій магнітний компас за відсутності синього світла. Також роботу цього компаса порушувало слабке радіочастотне випромінювання. Це вказало на те, що в основі магнітного чуття метеликів може лежати квантово-хімічний механізм за участю світлочутливих молекул, але самі молекули ідентифікувати поки що не вдалося. Результати дослідження опублікували в журналі Nature .
Богонзькі молі перечікують літо в альпійській печері: на квадратному метрі стіни їх близько 17 тисяч. Eric Warrant
Як досліджували навігацію молей?
Щоб з'ясувати, як працює магнітний компас богонзьких молей ( Agrotis infusa ), дослідники поміщували комах у спеціальний симулятор польоту та закріплювали так, щоб вони залишалися на одному місці, але могли вільно повертатися навколо вертикальної осі. Над комахами проєктували зображення нічного неба з випадково розташованими зорями, щоб позбавити їх можливості визначати напрямок за сузір'ями, і регулювали силу та напрямок магнітного поля за допомогою системи магнітних котушок. Також науковці перевірили, як на орієнтацію комах впливає зміна спектра освітлення установки.
Богонзька міль. Ajay Narendra / Macquarie University
За умов, що відтворювали природне магнітне поле, навесні метелики переважно орієнтувалися на південний захід, а восени — у напрямку між північчю та північним сходом. Коли дослідники повертали магнітне поле на 180 градусів, комахи також змінювали напрямок польоту майже на протилежний. Натомість за відсутності магнітного поля їхня орієнтація ставала випадковою. Подальші експерименти показали, що метелики зважають не на полярність, а на нахил силових ліній магнітного поля відносно земної поверхні, як і перелітні птахи. Коли установку освітлювали променями з довжиною хвилі понад 500 нанометрів без фіолетової та синьої частин спектра, комахи втрачали орієнтацію. Водночас якщо у спектрі не було лише ультрафіолетових променів довжиною до 380 нанометрів, метелики обирали правильний напрямок руху. При цьому за доступності природного зоряного неба, комахи орієнтувалися за зорями незалежно від присутності ультрафіолетового, фіолетового та синього світла. Оскільки навігацію молей порушувало радіочастотне випромінювання, дослідники зробили висновок, що її забезпечують світлочутливі молекули, імовірно, білки криптохроми, які під впливом світла набувають здатності вступати у хімічні реакції, перебіг яких залежить від напрямку магнітного поля. Деякі з цих білків також беруть участь у регуляції добових ритмів, але який саме з них може забезпечувати магніторецепцію богонзьких молей, поки невідомо.
Альпійський ландшафт поблизу печер, де молі перечікують літо. Eric Warrant
Що відомо про навігацію тварин
🌌 Торік біологи показали , що під час міграцій богонзькі молі орієнтуються за зорями.
🕊 Біологи з'ясували , що ключову роль у магнітній орієнтації голубів відіграють імунні клітини печінки, які накопичують залізо.
🐢 Черепахи виявились здатними розпізнавати стани магнітного поля та запам'ятовувати, які з них ведуть до їжі.
🐟 Пірнання на глибину понад 1,2 кілометра перед тривалими переміщеннями допомогло скатам-мантам визначати напрямок в океані.
🦇 Електромагнітні хвилі з частотою, яку використовують різні людські пристрої, порушили здатність кажанів орієнтуватися в просторі.
Джерело: nauka.ua
Новини рубріки
Астрономи вперше простежили злиття зірок у спільній оболонці
21 листопада 2026 р. 11:50
Дитина з Таунгу показала, що еволюція людини була заплутаною
21 листопада 2026 р. 11:38
Астрономи пов’язали газові хмари біля Стрільця A* з подвійною зорею
20 листопада 2026 р. 23:27