Нейробіологи дослідили мозок жінки, яка понад 30 років щозими впадала у сплячку

21 листопада 2026 р. 13:19

21 листопада 2026 р. 13:19


Нейробіологи дослідили мозок жінки, яка понад 30 років узимку переживала стан, подібний до сплячки, зі зниженням температури тіла та сповільненням активності. У її гіпоталамусі — структурі мозку, яка регулює температуру тіла, обмін речовин і добові ритми, — виявили ознаки пригнічення активності нейронів, залучених у протидію переохолодженню, хоча загалом структури мозку не були ушкоджені. Цей випадок свідчить, що людський організм за певних обставин може витримувати повторювані епізоди тривалого зниження температури тіла без незворотного ушкодження основних органів. Подальше вивчення таких станів може допомогти зрозуміти механізми пригнічення обміну речовин, які потенційно можна буде використовувати в медицині. Дослідження опублікували у журналі Neuropathology and Applied Neurobiology .

Ліскова соня під час сплячки. Фото: Zoë Helene Kindermann / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Що відбувалося з жінкою та як з'ясовували причини її стану?

У жінки протягом понад трьох десятиліть взимку температура тіла знижувалася до 31 градуса Цельсія. При цьому вона пітніла навіть за кімнатної температури, у неї сповільнювалися рухи і психічні процеси, а іноді виникали стани, подібні до ступору. Крім того, жінка страждала на нецукровий діабет, пов'язаний із порушенням регуляції водного балансу, коливання концентрації електролітів у крові та періодичне зниження кількості клітин крові. У неї також спостерігали депресію, тривожність, кататонію, тобто періодичне порушення рухів та реакцій на оточення, та епізоди ейфорії. Улітку прояви захворювання частково слабшали. Попри ці порушення, обстеження не виявляли структурних аномалій у будові мозку, а рівні гормонів щитоподібної залози та кортизолу, гормону стресу, також залишалися нормальними.

У 57 років жінка померла від тяжких ускладнень після розриву легеневої артерії, і її мозок передали для наукових досліджень. Це дозволило науковцям порівняти зразки тканин її мозку із мозком трьох жінок приблизно такого самого віку, які не мали захворювань гіпоталамуса чи нейродегенеративних хвороб. Зокрема, дослідники визначали наявність білків, характерних для окремих типів нейронів і допоміжних клітин мозку.

Гіпоталамус (виділено червоним) розташований у глибині мозку. Ілюстрація: Life Science Databases / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.1 JP

Гіпоталамус (виділено червоним) розташований у глибині мозку. Ілюстрація: Life Science Databases / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.1 JP

Хоча кількість нервових клітин у гіпоталамусі жінки не відрізнялася від контрольних зразків, у ньому майже не виявили вазопресину, окситоцину, кортиколіберину та тироліберину — речовин, які беруть участь у регуляції водного балансу, гормональної активності та інших фізіологічних процесів. У супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса, яке відіграє ключову роль у регуляції добових ритмів, також майже не виявляли вазопресину, а вміст деяких інших регуляторних сполук був значно зниженим. На думку дослідників, це може свідчити про порушення передавання сигналів від біологічного годинника мозку до інших систем організму.

Окрім цього, у мозку жінки практично повністю були відсутні білки, що вказують на функціонування мікроглії — імунних клітин мозку, які беруть участь у підтриманні його нормальної роботи. І, зрештою, у гіпоталамусі була значно знижена кількість білка, пов'язаного з передаванням сигналів між нейронами, тоді як мієлінові оболонки нервових волокон і дрібні кровоносні судини залишалися неушкодженими. Водночас, оскільки дослідження проводилося посмертно, науковці не встановили, чи були виявлені зміни причиною чи наслідком стану пацієнтки.

Що відомо про процеси, які відбуваються під час сплячки у тварин

🐒 Генетики з'ясували , що під час сплячки у карликових лемурів подовжуються теломери — ділянки на кінцях хромосом, які захищають їх від вкорочення при старінні.

🐿 Ховрахи виявилися здатними пригнічувати сигнали в мозку, які викликають відчуття спраги, навіть коли мають значний дефіцит води в організмі.

🐭 Зміна активності генів у гіпоталамусі дозволила бурозубкам узимку зменшувати розмір мозку, а навесні — відновлювати його перед сезоном розмноження.

🐸 Препарат від хвороби Альцгеймера виявився здатним вводити пуголовків жаб у подобу сплячки. Науковці сподіваються використати його, щоб викликати оборотну сплячку для транспортування пацієнтів у критичному стані.

Поділитися із друзями!

Нейробіологи дослідили мозок жінки, яка понад 30 років щозими впадала у сплячку

Джерело: nauka.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua