Антибіотики призначатимуть за новими правилами: що зміниться для пацієнтів та лікарів

10 вересня 2026 р. 16:08

10 вересня 2026 р. 16:08

Міністерство охорони здоров’я України, яке нещодавно придумало нові правила для госпіталізації , затвердило два стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів — для закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Вони визначають єдині підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії. Про це повідомили у відомстві.

«Нові стандарти стосуються антибактеріальних, протигрибкових, противірусних і протипаразитарних препаратів системної дії. Їхня мета — зробити лікування інфекційних хвороб ефективним і безпечним та зменшити поширення антимікробної резистентності» , — йдеться у повідомленні.

Документи розробили на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.

Основний принцип — протимікробний препарат має призначатися лише за чіткими показаннями, у потрібній дозі та на оптимальний строк. Зокрема, ці стандарти передбачають:

• письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я. Лікар має зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду;
• призначення антибіотиків лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції;
• заборону призначати протимікробні препарати на прохання пацієнта, якщо для цього немає медичних показань;
• проведення у визначених випадках бактеріологічного дослідження до початку антибіотикотерапії та подальше коригування лікування відповідно до чутливості виявленого збудника;
• оцінювання ефективності антибіотикотерапії через 48−72 години після її початку. Якщо бактеріальну інфекцію не підтверджено або встановлено інший діагноз, застосування антибіотика потрібно припинити;
• обов’язкове інформування пацієнта зрозумілою мовою про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та дії у разі погіршення стану.

«Для вибору антибіотиків застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву» , — повідомили у міністерстві.

Стандарт для первинної медичної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей, а також дає лікарю можливість застосувати відстрочений рецепт. У такому разі пацієнт починає приймати антибіотик лише за появи визначених лікарем симптомів, погіршення стану або після підтвердження бактеріальної природи захворювання.

Стандарт для спеціалізованої медичної допомоги регулює застосування протимікробних препаратів в амбулаторних і стаціонарних умовах. Він передбачає використання даних лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження застосування антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного на пероральний прийом, щойно це дозволяє стан пацієнта.

«Важливо зазначити, що стандарти не мають затримувати невідкладне лікування. Зокрема, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години — одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження» , — повідомили в МОЗ.

Дотримання стандартів оцінюватимуть за визначеними індикаторами якості. На рівні первинної допомоги бажано, аби щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу, а частка препаратів резерву становила 0%. Для спеціалізованої допомоги встановлено окремі показники залежно від умов надання допомоги. Зокрема, бажана частка антибіотиків резерву становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% — у стаціонарних.

Як писали «ФАКТИ», програму «Доступні ліки» розширять .

Читайте нас у Facebook

Здоров'я