Плете шеврони та береже пам’ять про Маріуполь — історія майстрині, яка створює унікальні прикраси

26 серпня 2026 р. 20:45

26 серпня 2026 р. 20:45

• Малий
• Середній
• Великий

Ірина евакуювалася з тимчасово окупованого Маріуполя до Львова у березні 2022 на восьмому місяці вагітності. Перебуваючи у декретній відпустці, почала плести прикраси з бісеру. Сьогодні її бренд “Мрійниця Алерія” відомий не лише намистами та браслетами, а й авторськими шевронами, які нагадують про службу у Маріупольській бригаді. Більше про свій творчий шлях майстриня розповіла для Волноваха.City.

Дорога зі зруйнованого міста

Ірина народилася у Маріуполі й планувала прожити у цьому прекрасному місті все життя. У 2019 році вона долучилася до лав Маріупольської бригади. 17 грудня 2021 року — пішла у декретну відпустку, уявляла щасливе майбутнє своєї маленької донечки на узбережжі Азовського моря...

Ірина бачила на власні очі як російські окупанти знищують Маріуполь. 13 березня 2022 вона наздогнала колону автівок, які формувалися для виїзду з міста, і попросила незнайомих чоловіків взяти її з собою.

“Хлопці, заберіть мене звідси, будь ласка”, — згадує вона свої слова до водіїв. І хоч вони дуже поспішали, проте погодилися її взяти. За 5 хвилин жінка вже стояла перед машиною лише з сумкою з документами та переноскою зі своєю кішкою та кошенятами.

Шлях з окупованого міста тривав кілька днів і кількома транспортами — спочатку жінка дісталася Мангуша, а потім через блокпост окупантів й до Бердянська, звідти так званою колоною "Червоного Хреста" до Запоріжжя, а вже потягом — до Львова.

“Дивом вибралася звідти... Напевно завдяки тому, що в той момент нещасна вагітна жінка з "нявкаючою" переноскою та рюкзачком просто не викликала підозр у російських солдатів”, — каже Ірина.

Як зʼявився бренд “Мрійниця Алерія”

Бісероплетінням майстриня захоплювалася ще з дитинства, однак саме під час декретної відпустки у Львові, це захоплення перетворилося на власну справу. За словами майстрині, спершу це був спосіб “тримати себе в руках” у новій реальності, а вже потім зʼявилися перші замовниці.

“Пишу пост у Facebook: допоможіть, хочу нігті зробити собі. І дівчинка відгукнулася — ти сплетеш мені комплект, я тобі зроблю нігті. То так і зробили”, — розповідає майстриня.

Сьогодні асортимент бренду включає гердани, чокери та браслети, однак окреме місце серед виробів займають шеврони, зокрема з символікою підрозділів.

“Плетуться шеврончики не на верстаті, а вручну, і майже як оберіг виходить”, — ділиться Ірина.

Шеврон з бісеру "АЗОВ" Фото: Мрійниця Алерія

За її словами, ідею таких виробів вона підгледіла в інтернеті.

“Я побачила схему своєї бригади, вирішила сплести для себе. Поділилася світлиною виробу у соціальних мережах. Чоловік, що зі мною служив, побачив, захотів собі. Так і пішло-поїхало”, — згадує майстриня.

Шеврони "ІДУ НА ВИ" Фото: Мрійниця Алерія

Продукцію Ірина реалізує через соціальні мережі — Instagram та Facebook під назвою “Мрійниця Алерія”, а також періодично виходить на вуличні локації у Львові.

“Планую виготовляти намиста з прапором Донеччини”, — ділиться майстриня.

Інстаграм бренду "Мрійниця Алерія"

Доня зростає поруч з роботою

Донька Ірини народилася вже у Львові й, за словами жінки, зростала поруч з маминою творчістю.

“Вона звикла не чіпати робочі процеси. Я їй завжди виділяю якісь нитки, що лишаються, — погратися. Навіть герданчик сплела”, — розповідає Ірина.

Донечка пані Ірини з герданом від "Мрійниці Алерії"

За словами майстрині, донька вже долучається і до продажів.

“Час від часу каже мені: мама, пішли на великі гойдалки продавати прикраси. Маючи на увазі туристичну локацію "лавку-гойдалку", популярну серед львів’ян” , — з усмішкою ділиться жінка.

Досвід домашнього насильства та звернення до інших жінок

В інтерв’ю Ірина розповіла, що розлучилася з батьком доньки через домашнє насильство. За її словами, вона тричі переживала фізичне насильство, перш ніж звернулася по допомогу.

“На четверту сварку, коли я вже відчула, що буде те саме, я просто викликала поліцію”, — розповідає жінка.

Звертаючись до інших постраждалих, Ірина наголошує: “Мій єдиний меседж — не терпіти, не боятися, збиратися і йти”.

За її словами, у Львові та інших містах України працюють прихистки для постраждалих від домашнього насильства, а звернутися можна через поліцію, сказавши фразу “заберіть мене з дитиною у безпечне місце”.

Редакція Волноваха.City нагадує: якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з домашнім насильством, зверніться на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації за номером 116 123 (безкоштовно, цілодобово) або до поліції за номером 102.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Донецькі