Мікроби океану спричиняють викиди потужного парникового газу

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мікроби океану спричиняють викиди потужного парникового газу

21 жовтня 2025 р. 17:12

21 жовтня 2025 р. 17:12

У новому дослідженні виявлено, що конкуренція морських мікроорганізмів в умовах дефіциту кисню визначає вироблення закису азоту (N2O) — одного з найпотужніших парникових газів.

У прибережних водах Сан-Дієго дослідники з Університету Пенсильванії вивчали, як морські мікроби перетворюють нітрати на закис азоту , що втричі потужніший за CO2 і руйнує озоновий шар. “Газ утримує приблизно в 300 разів більше тепла, ніж вуглекислий газ,” — зазначає Сінь Сунь, доцентка біології. Учасники експедиції протягом шести тижнів досліджували води на глибинах від 40 до 120 метрів у Східній тропічній північній частині Тихого океану — одній з найбільших зон з дефіцитом кисню.

Виявлено два шляхи утворення N2O: один довший — через нітрат , інший коротший — лише з нітриту. “Здається, що коротший шлях має бути ефективнішим, але це не так,” — пояснює Сунь. Порівнюючи мікробні спільноти з пекарнями, авторка вказує: мікроби, які починають з нітрату, виграють завдяки більшій доступності «сировини» . Як у пекарні, що має борошно, а не шукає готове тісто, мікроби на нітратах виробляють більше газу.

Коли додається кисень, процес вироблення N2O не сповільнюється поступово — змінюється домінування серед мікробів. “Кисень не працює як реостат,” — зауважує дослідниця. Замість поступового зниження продуктивності газу, відбувається різке переключення між мікробними «виробниками». Крім того, надмірне підживлення поживними речовинами не стимулює вироблення, а навпаки — може повністю зупинити його .

Модель, яку розробила команда, враховує не лише хімію, а й екологічну динаміку — конкуренцію та співпрацю мікроорганізмів. Це дозволяє точніше прогнозувати, як морські регіони впливають на зміну клімату , враховуючи коливання викидів парникових газів. Завдяки новому підходу можна суттєво вдосконалити кліматичне моделювання, включаючи рівень моря, екстремальні погодні події та зміну хімії океанів.