У Бразилії виявили рептилію, яка жила ще до появи динозаврів

20 липня 2026 р. 23:11

20 липня 2026 р. 23:11

Це відкриття стало можливим завдяки фрагменту скам’янілості, який вважався втраченим понад 20 років. На ньому зберігся музейний номер, що дозволило встановити, де саме було знайдено решту кісток.

Стародавня рептилія не була прямим предком динозаврів чи крокодилів. Однак вона належала до однієї з ранніх гілок архозавроподібних — великої групи, з якої пізніше з’явилися архозаври, включаючи динозаврів, птахів і крокодилів.

Деталі

Скам’янілості виявили поблизу муніципалітету Дона-Франсіска в бразильському штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. Вони походять із порід середнього тріасу, що входять до геопарку Куарта-Колонія, включеного до Всесвітньої мережі геопарків ЮНЕСКО.

Скелет зберігся лише частково. У розпорядженні палеонтологів опинилися ліва лопатка, частина правої сторони таза та майже ціла ліва стегнова кістка довжиною близько 17 сантиметрів. Усі елементи були знайдені разом і відповідали один одному за розміром, тому дослідники дійшли висновку, що вони належали одній тварині.

За результатами реконструкції, Silescelida acristata була порівняно невеликою і стрункою рептилією, що пересувалася на чотирьох ногах. За розміром вона могла бути порівнянна з невеликим алігатором. Ймовірно, тварина полювала на дрібнішу здобич, однак цей висновок ґрунтується на порівнянні з спорідненими видами: череп і зуби нової рептилії не збереглися.

Особливо важливою виявилася стегнова кістка. Її будова вказує на те, що ноги тварини розташовувалися не строго з боків тулуба, як у багатьох ранніх рептилій, а були частково спрямовані вниз. Таке напіввипрямлене розташування кінцівок могло робити пересування ефективнішим.

Автори порівняли кістки з іншими тріасовими рептиліями та включили новий вид до великої бази даних, що містить 287 груп тварин і 919 анатомічних ознак. Кілька варіантів аналізу незмінно розміщували Silescelida acristata серед ранніх еукрокопод — архозавроподібних, які за будовою наближалися до загального плану тіла архозаврів.

Точне місце виду на еволюційному дереві поки що залишається спірним. У деяких розрахунках він опинявся всередині родини Euparkeriidae, а в інших — поруч із нею. Тому дослідники називають тварину лише можливим представником цієї родини.

Скам’янілість, загублена на 20 років

Історія відкриття розтягнулася на десятиліття. Частину стегнової кістки, на якій був зазначений музейний номер зразка, випадково загубили. Без неї палеонтологи не могли підтвердити місце та обставини знахідки, тому повноцінно описати тварину було неможливо.

Фрагмент знову виявили під час вивчення колекції Папського католицького університету Ріу-Гранді-ду-Сул. Після цього вчені змогли об’єднати частини скам’янілості, встановити її походження та виділити новий рід і вид.

Ця історія знайшла відображення в назві тварини. Слово Silescelida утворено від латинського слова, що означає «тишу», та грецького слова «задня нога». Видова назва acristata перекладається як «без гребеня» і вказує на відсутність характерного кісткового виступу на стегні.

Чому це важливо

Новий вид жив у період, коли наземні екосистеми продовжували відновлюватися після масового пермського вимирання, що сталося близько 252 мільйонів років тому. Це була найбільша подібна катастрофа в історії Землі: вона звільнила безліч екологічних ніш і змінила подальшу еволюцію тварин.

У тріасі архозавроподібні швидко розселялися й набували нових форм тіла. Пізніше одна гілка архозаврів дала початок крокодилам, а інша — птерозаврам, динозаврам і сучасним птахам.

Silescelida acristata допомагає побачити більш ранній етап цієї історії, коли рептилії, близькі до архозаврів, ще відрізнялися різноманітною будовою тіла та способом пересування. Знахідка також свідчить, що такі тварини були поширені ширше, ніж дозволяла припустити відома хроніка скам’янілостей.

Але робити остаточні висновки ще зарано. Скелет представлений лише кількома кістками, а положення нового виду змінюється в різних варіантах аналізу. Тому знахідка уточнює картину еволюції архозавроподібних, але не розкриває конкретного спільного предка динозаврів і крокодилів.

Історія питання

Передбачувані представники родини Euparkeriidae раніше були відомі переважно за знахідками з Африки, Азії та Європи. Новий вид став першим раннім еукрокоподом, виявленим у тріасових відкладах Бразилії, та першим можливим представником Euparkeriidae у Південній Америці.

Ріу-Гранді-ду-Сул вважається одним із найважливіших регіонів для вивчення тріасового періоду. У місцевих породах збереглися рештки ранніх динозаврів, їхніх родичів та хижих рептилій, що населяли Землю до початку епохи динозаврів.

Джерело

Дослідження провели Маурісіу С. Гарсія, Габріела М. Серкейра, Франческо Баттіста та їхні колеги. Робота «A new eucrocopodan archosauriform from the Middle Triassic of southern Brazil and the phylogeny of Euparkeriidae» опублікована в журналі Scientific Reports у 2026 році.

Наука