Римляни перетворили стародавній курган на святилище — поруч знайшли черепи свиней із монетами

04 вересня 2026 р. 22:41

04 вересня 2026 р. 22:41

В англійському Саффолку археологи з’ясували, що римляни перетворили стародавній курган бронзової доби на центр релігійного комплексу. Поруч із ним стояло невелике дерев'яне святилище, а в кількох ямах були акуратно укладені свинячі черепи та кінцівки — на двох черепах збереглися римські монети.

Сам курган з’явився задовго до римлян: датування відкладень у рові, що оточував його, вказує на 2200–1600 роки до н. е. На момент створення римського святилища це вже був стародавній пам’ятник місцевого ландшафту.

Деталі

Пам'ятку біля Ред-Лоджа розкопали у 2016 році перед початком житлової забудови. Від кургана зберігся кільцевий рів діаметром близько 45 метрів; центральний насип був знищений під час пізнішого розорювання. Не збереглося й первісного поховання, тому археологи датували споруду за відкладеннями в нижній частині рову.

У римський період, ймовірно у II столітті н. е., навколо кургану з’явилася прямокутна огороджена ділянка — теменос, тобто виділена священна територія. За оцінками дослідників, вона займала приблизно 200 на 160 метрів. Пізніше поруч із курганом збудували невелику одноповерхову споруду розміром близько 5 на 4,5 метра. Від неї залишилися ями від дерев’яних стовпів, фрагменти черепиці та розписаної штукатурки.

Найнезвичайніша знахідка була виявлена безпосередньо біля цієї будівлі. У двох ямах археологи виявили шість так званих «head-and-hoof»-комплексів: свинячі черепи разом із з’єднаними частинами передніх і задніх кінцівок. Усі черепи були орієнтовані на схід, у бік ймовірного святилища.

На двох черепах лежали монети: сестерцій Антоніна Пія 156–157 років та дупондій Фаустини, датований 142 роком. На ще одному черепі збереглися сліди міді, що може вказувати на монету, яка раніше там лежала. Різні дати останків і монет дають підстави припустити, що ями неодноразово відкривали та використовували знову.

На території комплексу також знайшли майже повний скелет корови, поховання собаки та останки півня. Їхнє розташування та характер укладання дослідники розглядають як можливі ритуальні депозити. Святилище, судячи з знахідок, залишалося в користуванні до кінця IV століття.

При цьому археологи не знайшли написів чи інших свідчень, які б дозволили назвати божество. Саме визначення будівлі як святилища та тварин як ритуальних жертвоприношень ґрунтується на поєднанні планування, незвичайних поховань та інших знахідок, а не на прямому письмовому підтвердженні.

Чому це важливо

Знахідка свідчить про релігійне життя римської Британії поза межами великих міст і монументальних кам’яних храмів. Невелика сільська громада могла створювати сакральний простір навколо пам’ятника, якому на той момент уже було багато століть.

Повторне використання доісторичних курганів у римську епоху відоме й на інших британських пам’ятках. Але Ред-Лодж вирізняється тривалим розвитком комплексу: спочатку навколо старого кургану з’явилася священна огорожа, потім поруч звели окрему будівлю, а ритуальні дії тривали протягом кількох століть.

Чому саме цей курган набув такого значення, невідомо. Автор дослідження припускає, що стародавній насип могли пов’язувати з міфологізованим предком або наділяти особливою силою, однак це залишається лише інтерпретацією. Археологічні дані більш переконливо свідчать про інше: римляни не знищили давнішу пам’ятку, а свідомо вбудували її в новий релігійний простір.

Джерело

Матеріал базується на публікації Phys.org від 3 вересня 2026 року: «Подалік від величних храмів перероблений курган бронзової доби став центром римського релігійного комплексу ».

Першоджерело дослідження: Angus Forshaw, «A Reused Bronze Age Barrow and Roman Religious Shrine Site at Red Lodge, Suffolk», Britannia, опубліковано онлайн 12 серпня 2026 року. DOI: 10.1017/S0068113X26100841 . Стаття опублікована у відкритому доступі за ліцензією CC BY 4.0.

Наука