Чорний дрізд виявився найкращим співаком серед 123 видів птахів

04 вересня 2026 р. 23:10

04 вересня 2026 р. 23:10

Спів чорного дрозда отримав найвищу оцінку в експерименті з голосами 123 видів птахів, поширених у Німеччині. На останньому місці опинилася сипуха: її різкі крики учасники визнали найменш приємними.

Людям частіше подобалися тихі та різноманітні звуки з відносно високим тоном, але без надто широкого розкиду частот. При цьому вміння впізнавати птахів за зовнішнім виглядом або голосом на оцінки не вплинуло.

Деталі

Дослідження провела група з Тюбінгенського університету. Робота опублікована в рецензованому журналі Frontiers in Bird Science.

В експерименті взяли участь 84 дорослих особи віком від 19 до 81 року. У лабораторії їм через однакові навушники відтворювали 15-секундні записи голосів 123 європейських видів птахів. Назви видів не повідомляли, а порядок записів змінювався випадковим чином. Кожен фрагмент потрібно було оцінити за шкалою від одного до п’яти.

Середня оцінка за всіма видами склала 3,13 бала. Чорний дрізд набрав 4,52 бала, а сипуха — 1,32 бала.

Потім дослідники виміряли гучність, висоту звуку, діапазон частот і складність кожного фрагмента. Під складністю тут розуміли кількість різних типів звукових елементів, а не просто кількість повторів.

Більш приємними учасникам здавалися різноманітні, але порівняно тихі голоси. Вони також віддавали перевагу записам із вищим основним тоном і вужчим діапазоном частот — тобто без різких переходів між дуже низькими та дуже високими звуками. Сама кількість окремих звуків за 15 секунд помітної ролі не відіграла.

Люди, які загалом позитивно ставилися до птахів, давали вищі оцінки. Однак досвід спостереження за птахами та здатність розпізнавати види за голосом не показали статистично значущого зв’язку з оцінками.

Для 21 виду вчені також порівняли результати з попереднім дослідженням про відновлювальну дію звуків природи. Приємність голосу та передбачувана здатність допомагати відновитися після стресу були пов’язані, але це була лише кореляція: новий експеримент не вимірював реального зниження стресу чи поліпшення самопочуття.

Чому це важливо

Дослідження допомагає точніше зрозуміти, з чого складається приємне для людини природне звукове оточення. У майбутньому такі дані можуть стати в нагоді під час вивчення міських парків, зон відпочинку та інших місць, де акустичне середовище впливає на сприйняття простору.

Однак перетворювати результат на готову інструкцію з озеленення поки що зарано. Дослідження проводилося в лабораторії, а не в реальному парку чи лісі. У ньому брали участь лише 84 дорослих з одного культурного контексту, причому 61 учасниця була жінкою. Автори також використовували по одному короткому фрагменту для кожного виду і не враховували, наскільки часто птах повторює свої крики чи пісні.

Складність голосу оцінювали лише за кількістю різних елементів — без урахування ритму, передбачуваності та інших особливостей. Тому висновки не можна автоматично поширювати на мешканців інших країн або вважати універсальним рейтингом птахів.

Автори припускають, що тихі та різноманітні голоси можуть асоціюватися у людей із безпечним і здоровим природним оточенням. Але сам експеримент цю можливу причину не перевіряв і не доводить, що перевага певних звуків біологічно «запрограмована» у людини.

Джерело

Фото: Балаж Шанто. Джерело — Frontiers . Ліцензія CC BY-SA 2.0 ; зображення обрізано та поширюється на тих самих умовах.

Наука