Земля втрачає запаси прісної води: річковий стік досяг мінімуму за 35 років

20 вересня 2026 р. 18:48

20 вересня 2026 р. 18:48

У 2025 році світовий річковий стік виявився одним із найнижчих за останні 35 років, а запаси води на суші продовжують зменшуватися. Водночас четвертий рік поспіль усі основні льодовикові регіони планети втрачали масу, причому в деяких гірських районах уже міг бути досягнутий так званий пік водовіддачі - момент, після якого танення льодовиків почне приносити річкам дедалі менше води.

Такі висновки Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у новому звіті про стан глобальних водних ресурсів. Організація зазначає, що водний цикл стає дедалі менш передбачуваним: одні регіони стикаються з тривалими посухами, інші - з руйнівними повенями.

У 2025 році рівень річкового стоку був нижчим за норму на 36 % площі світових річкових басейнів . Для порівняння: нормальні умови в басейнах спостерігаються в меншій частині світу вже сьомий рік поспіль.

У 2021–2025 роках повторюваний дефіцит річкового стоку фіксували в басейнах Амазонки та Ла-Плати, у Північній Америці, Центральній та Східній Африці, Центральній Азії та на Близькому Сході. При цьому ситуація не була однаковою в усьому світі: у Південній та Південно-Східній Азії, а також у деяких районах північної частини Південної Америки рівень води, навпаки, був вищим за норму.

ВМО відзначає особливо важливу тенденцію: останні сім років стали періодом із найменшою часткою річок із нормальним стоком з початку сучасного ряду спостережень . У 2025 році нормальні умови спостерігалися лише в 34–38 % басейнів, тоді як середній показник за 1991–2020 роки становив 46 %.

Мова йде не лише про річки. Вчені відстежують так звані наземні запаси води - всю прісну воду, що міститься у ґрунтових водах, ґрунті, озерах, водосховищах, річках, снігу, льоду та рослинності.

З середини 2010-х років цей запас демонструє стійку тенденцію до скорочення. У 2025 році дефіцит води зберігався в окремих районах Північної та Південної Америки, Європи, Близького Сходу, Центральної Азії, Індії та Австралії.

Голова ВМО Селесте Сауло порівняла водні запаси планети, що повільно змінюються, зі своєрідним ощадним рахунком: вони дають змогу пережити окремі посушливі роки, компенсуючи нестачу води. За її словами, зараз цей резерв поступово вичерпується.

Особливо тривожна ситуація складається з ґрунтовими водами. У 2025 році майже дві третини спостережуваних свердловин у світі демонстрували показники, що відхилялися від історичної норми , причому баланс зміщувався в бік дефіциту порівняно з попереднім роком.

Ще один важливий сигнал - тривале скорочення льодовиків. У гідрологічному 2025 році льодовики втратили 408 ±132 гігатонни льоду . Це відповідає приблизно 1,1 ±0,4 мм підвищення середнього рівня світового океану . 2025 рік став четвертим поспіль, коли всі основні льодовикові регіони планети зафіксували чисту втрату маси.

У Центральній Азії, Західній Південній Азії, Ісландії, Західній Канаді та США втрати увійшли до трійки найбільших за всю історію спостережень для відповідних регіонів.

Але найважливішим може виявитися не саме зникнення льоду, а те, що станеться з річками після подальшого скорочення льодовиків . ВМО зазначає, що в регіонах з невеликими льодовиками, зокрема на Кавказі, у Центральній Європі, Західній Канаді та США, вже міг бути досягнутий «пік водовіддачі». Це означає, що льодовик пройшов точку максимальної кількості талої води, що надходить у річки. Після цього подальше зменшення льодовиків призведе вже не до збільшення, а до скорочення такого стоку. Для населених пунктів і сільського господарства нижче за течією це означає потенційно менший доступ до води в майбутньому.

Проблема полягає не лише в тому, що води в деяких регіонах стає менше. Гідрологічний цикл стає більш нестабільним, тому посухи та повені можуть відбуватися в одних і тих самих регіонах з невеликою різницею в часі.

Протягом 2021–2025 років багаторічні посухи тривали в басейнах Амазонки та Ла-Плати, на Близькому Сході та в районі Великого Африканського Рогу. Водночас Західна та Центральна Африка, а також Південно-Східна Азія неодноразово стикалися з сильними повенями.

На Азію та Африку припало не менше половини всіх зареєстрованих екстремальних явищ, пов’язаних з водою, та понад 80 % пов’язаних з ними смертей за останні п’ять років.

У 2025 році сильні повені в Південній та Південно-Східній Азії були пов’язані з тропічними циклонами та інтенсивними мусонними дощами. На Шрі-Ланці, у Пакистані, В’єтнамі, Індонезії, Таїланді, Малайзії та на Філіппінах ці події загалом призвели до загибелі до 3600 осіб .

Водночас посуха охопила Східну Європу, Середземномор’я та Близький Схід, а також знову посилилася в районі Великого Африканського Рогу.

Зміни річкового стоку, ґрунтових вод та льодовикових запасів мають прямі наслідки для людей. Менше води означає додаткові ризики для питного водопостачання, сільського господарства, енергетики та промисловості . А екстремальні повені становлять загрозу для інфраструктури, житла та людських життів.

При цьому ВМО наголошує: дані про стан світових водних ресурсів стають більш повними, але в найбільш вразливих регіонах, як і раніше, бракує спостережень. Особливо помітні прогалини в гідрологічних даних щодо Африки та Азії.

Наука