У третини опитаних українців виявили значні прояви ПТСР. Але майже всі стикнулися з травматичними подіями

29 вересня 2026 р. 12:00

29 вересня 2026 р. 12:00

Чверть дорослих українців відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу, показало дослідження, проведене у травні 2024 року. Ще шість відсотків учасників відповідали критеріям комплексного ПТСР, а загалом майже третина — критеріям одного з цих розладів. Водночас понад 90 відсотків опитаних повідомили щонайменше про одну потенційно травматичну подію в дорослому віці. Дослідження опублікували в статті European Journal of Psychotraumatology .

У третини опитаних українців виявили значні прояви ПТСР. Але майже всі стикнулися з травматичними подіями. Unsplash

Чому ПТСР в Україні оцінювали по-різному?

Оцінки поширеності ПТСР серед українців, отримані в попередніх дослідженнях істотно різняться. До початку повномасштабного вторгнення серед внутрішньо переміщених українців 21 відсоток учасників відповідав критеріям ПТСР або комплексного ПТСР (кПТСР) — розладу, що виникає через контакт зі складними стресорами або тривалий їх вплив. Після 2022 року дослідження повідомляли про показники ПТСР від приблизно 10 до 76 відсотків . Однак частина попередніх досліджень була зосереджена на внутрішньо переміщених людях або інших групах із певними характеристиками, які не дозволяли просто перенести результати на решту дорослого населення України загалом.

Наочним прикладом є дослідження , у якому брали участь переважно молоді українські батьки з міських територій. Критеріям ПТСР відповідали 25,9 відсотка учасників, а кПТСР — 14,6 відсотка. На думку авторів нової роботи, особливості цієї вибірки могли вплинути на отримані оцінки, адже і молодий вік , і виховання дитини під час війни пов’язували з більшим ризиком виникнення ПТСР. Тому міжнародна група дослідників за участі науковців з Київської школи економіки вирішила обрати ширшу групу для дослідження поширеності ПТСР серед українців.

Що саме вимірювали дослідники?

Нове дослідження охопило 2504 дорослих українців, які на той момент проживали на підконтрольній уряду України території. Опитування проводили телефоном з 7 до 31 травня 2024 року. До вибірки могли потрапити внутрішньо переміщені люди, однак дослідники не опитували українців, які перебували за кордоном, та мешканців окупованих росією територій. Дані урівноважили за віком, статтю, регіоном і типом населеного пункту, щоб структура вибірки відповідала структурі населення України.

Для оцінювання проявів ПТСР використали опитувальник на основі МКХ-11 — найновішої версії міжнародної класифікації хвороб. Wikimedia Commons

Для оцінювання ПТСР і кПТСР використали Міжнародний опитувальник травми (ITQ), розроблений відповідно до критеріїв МКХ-11. Важливо, що ITQ є скринінговим інструментом: отримані за його допомогою показники відображають відповідність критеріям ймовірного розладу, а не встановлений клінічний діагноз.

За результатами скринінгу, критеріям ПТСР відповідали 25,2 відсотка учасників, а кПТСР — шість відсотків. Загалом 31,2 відсотка учасників відповідали критеріям одного з цих розладів. При цьому травматичний досвід був поширений значно ширше. Про щонайменше одну травматичну подію в дорослому віці повідомили 92,9 відсотка учасників, а про травматичний досвід у дитинстві — 45,2 відсотка. Події, які відбулися після початку повномасштабного вторгнення, зазначили 79 відсотків опитаних, тоді як 77 відсотків повідомили про травматичні події, що відбулися до 2022 року.

Воєнний досвід також складався з кількох типів стресорів. Понад половина учасників повідомили, що хтось із їхніх близьких служить на передовій, понад 70 відсотків переживали обстріли у своєму районі, а 65 відсотків бачили спричинені війною руйнування. Майже половина повідомили про близьких, які були переміщені або зникли, а 45,3 відсотка — про поранення чи загибель близьких через війну.

Наслідки російського обстрілу в Києві у січні 2024 року — за кілька місяців до початку збору даних для дослідження. Dmytro Tolokonov / Unsplash

Кількість таких переживань також була пов'язана з імовірністю відповідати критеріям ПТСР або кПТСР. Додатково дослідники пов’язали більшу імовірність появи травматичного розладу з жіночою статтю, старшим віком, нижчим рівнем освіти, попередньою військовою службою та вимушеним переміщенням через війну. Після врахування віку та статі кожен додатковий воєнний стресор був пов’язаним із вищими шансами відповідати критеріям одного з розладів.

Для сукупної кількості воєнних стресорів скориговане відношення шансів становило 1,21, тобто імовірність того, що в людини після контакту з цими стресорами виникне ПТСР або кПТСР, в 1,21 раза більша, ніж без них. Однак важливим є те, що цей показник описує статистичний, але не причинно-наслідковий зв’язок. Оскільки дослідження мало поперечний дизайн, за його результатами не можна визначити, чи конкретний стресор безпосередньо призвів до розвитку ПТСР або кПТСР.

Що ці результати говорять про травматичний досвід українців?

Отримані дані показують дві різні характеристики досвіду учасників. Потенційно травматичні події були надзвичайно поширеними: про них повідомили майже всі опитані, але критеріям ПТСР або кПТСР відповідала лише приблизно третина. Отже, наявність травматичного досвіду і відповідність критеріям розладу — не тотожні показники.

Одним з обмежень є те, що дослідження не охоплювало людей на окупованих територіях та українців за кордоном, тому його показники не можна безпосередньо поширювати на все населення України. Тож автори зазначають, що оцінки можуть бути нижчими за реальні показники серед усього населення.

Ще одне обмеження пов'язане з самим характером війни. Опитування провели в травні 2024 року, коли воєнні стресори для значної частини населення продовжували діяти. Подальші дослідження можуть показати, як змінюватимуться симптоми травматичного стресу в міру зміни умов війни та після припинення постійної загрози.

Які є експериментальні методи лікування ПТСР

🌿 Канабіс зменшив нічні жахіття приблизно у третини пацієнтів із ПТСР, хоча дослідники наголошують на потребі подальших випробувань його ефективності.

🍄 Поєднання психотерапії з псилоцибіном позбавило симптомів ПТСР більшість ветеранів у невеликому дослідженні.

⚡️ Стимуляція блукаючого нерва зменшила прояви ПТСР у пацієнтів, яким не допомогли інші методи лікування.

🫁 Ще одним експериментальним підходом стало лікування киснем під тиском: така терапія знизила симптоми ПТСР у ветеранів.

Наука