Носовий спрей з психоделіком полегшив прояви депресії в людей, яким не допомогли антидепресанти

29 жовтня 2026 р. 16:13

29 жовтня 2026 р. 16:13

Одноразове введення психоделіка мебуфотеніну у формі назального спрею полегшило симптоми депресії у людей, яким не допомогли щонайменше два антидепресанти. Покращення стану пацієнтів спостерігали вже наступного дня після введення препарату, а його ефект зберігався щонайменше протягом восьми тижнів. Оскільки психоделічна дія мебуфотеніну триває менш як годину, він може виявитися зручнішим для лікування, ніж інші подібні речовини. Результати клінічного випробування опублікували у статті JAMA.

Носовий спрей з психоделіком полегшив прояви депресії в людей, яким не допомогли антидепресанти. ThorstenF / Pixabay

Чому депресію намагаються лікувати психоделіками?

Приблизно третина, а за деякими даними — до половини людей із великим депресивним розладом мають резистентну до лікування депресію. Це стан, за якого симптоми захворювання не вдається полегшити застосуванням двох або більше антидепресантів. Для таких пацієнтів розробляють альтернативні підходи до лікування, зокрема із застосуванням психоделіків. Наприклад, дослідження вказували, що псилоцибін здатен зменшувати симптоми депресії, причому ефект може зберігатися протягом тижнів після одноразового застосування. Однак через тривалу психоделічну дію пацієнти, які отримують препарат, потребують медичного нагляду протягом чотирьох-дванадцяти годин після введення речовини, що ускладнює лікування.

Тому науковці шукають альтернативні препарати, які не мають вираженої психоделічної дії, або вплив яких триває недовго. Однією з таких речовин є мебуфотенін (5-MeO-DMT) — психоделік, який природно утворюється у шкірі колорадських ропух. Його дія досягає піка за 8-15 хвилин після введення, і завершується за 45-60 хвилин. У новому дослідженні міжнародна команда науковців вирішила перевірити, чи може синтетичний мебуфотенін забезпечити тривале полегшення депресії.

Колорадська ропуха, зі шкіри якої можна добувати психоделік. Imariel / Wikimedia Commons

Як перевіряли ефективність мебуфотеніну?

Щоб з’ясувати, чи може мебуфотенін допомогти пацієнтам з депресією, науковці залучили 193 людини із депресією, які раніше безрезультатно пройшли щонайменше два курси лікування антидепресантами. Учасників випадковим чином розподілили на три групи: перша отримала 8 міліграмів мебуфотеніну, друга — 12 міліграмів, а третя — 0,3 міліграма препарату — дозу, яка мала не викликати помітних ефектів. Тяжкість депресії визначали за шкалою Монтгомері — Асберг, яка оцінює симптоми від нуля до 60 балів: що вищий показник, то тяжча депресія.

Полегшення симптомів було помітним уже наступного дня після введення мебуфотеніну та зберігалося до завершення восьмитижневого спостереження. На 29-й день після введення препарату зменшення симптомів депресії щонайменше наполовину спостерігали у понад 34 відсотків учасників, які отримали лікувальні дози препарату. Водночас у групі, яка отримала 0,3 міліграма, таких було лише 12 відсотків. Ремісії, тобто зменшення симптомів до мінімального рівня, досягли 26 відсотків пацієнтів, які отримали вісім міліграмів мебуфотеніну. А побічні ефекти від препарату були переважно легкими чи помірними, і більшість пацієнтів були готові до виписки вже протягом двох годин після процедури.

Чи будуть використовувати мебуфотенін для лікування депресії надалі?

Оскільки мебуфотенін був зручнішим у застосуванні, ніж інші психоделіки, які вже використовували для лікування депресії, він може стати перспективним засобом лікування резистентної депресії. Також його приклад показав, що для терапевтичної дії пацієнтам не обов'язково потрібен тривалий психоделічний досвід.

Утім, через помітну психоделічну дію учасники часто могли здогадатися, яку дозу отримали, тому не виключено, що на їхній стан вплинув також ефект плацебо. Раніше дослідження уже вказували на те, що після врахування цього ефекту психоделіки можуть виявитися не ефективнішими за звичайні антидепресанти. Крім того, безпечність та ефективність препарату потрібно додатково перевірити у більш тривалих клінічних випробуваннях третьої фази.

Що науковці дізналися про депресію

🍔 У людей із великим депресивним розладом виявили два підтипи розладу: за одного люди схильні до набору ваги та метаболічних порушень, а за другого — до втрати ваги та безсоння.

🤰 Депресія матері під час вагітності збільшила ризик появи особливих освітніх потреб у дітей шкільного віку.

😢 Депресія та тривожність виявилися пов’язаними з вищим ризиком фантомного болю в українських військових.

🩸 Відновлення кровопостачання мозку позбавило пацієнтів стійкої депресії. Її причиною було недостатнє постачання поживних речовин до органа.

🧬 А у жінок виявили вдвічі більше генетичних маркерів депресії порівняно з чоловіками.

Наука