Рідкісну рибу-бочкооку зняли у 4K в сутінковій зоні океану

30 жовтня 2026 р. 10:37

30 жовтня 2026 р. 10:37

Команда океанографів з Інституту досліджень акваріума затоки Монтерей (MBARI) під час восьмиденної експедиції Diving Deep for Delicate Drifters знову зустріла одну з найхимерніших істот глибин — рибу-бочкооку (Macropinna microstoma). Цього разу їм вдалося зафіксувати її у високій роздільній здатності 4K за допомогою камери на дистанційно керованому апараті Doc Ricketts, що працював з борта судна David Packard. Про рідкісну зйомку розповідає видання Popular Science .

Риба-бочкоока настільки незвична, що її поява змушує збиратися в рубці управління майже весь екіпаж дослідницького судна. За словами старшого науковця MBARI Стівена Геддока (Steven Haddock), побачити цю тварину — справжня рідкість, і всі на борту були заворожені її виглядом.

Життя в сутінковій зоні океану

Macropinna microstoma мешкає в так званій сутінковій зоні океану — слабко освітленому шарі води на глибині близько 600 метрів. Тут майже немає сонячного світла, тому більшість звичних нам способів орієнтації в просторі втрачають сенс.

Попри те, що про неї говорять як про рибу, що «плаває», значну частину часу бочкоока просто дрейфує на місці. Вона використовує великі плавці, щоб утримувати стабільне положення в товщі води, економлячи енергію в умовах глибин, де їжі небагато.

Прозора голова і трубчасті очі

Через постійну темряву гострий зір у звичному для нас розумінні тут майже марний. Тому M. microstoma еволюціонувала до зовсім іншого оптичного рішення. Її очі — це трубчасті органи, заховані під прозорою ділянкою тканини на голові.

У «звичайному» положенні ці очі спрямовані вгору і дозволяють рибі дивитися крізь прозору голову, вишукуючи силуети потенційної здобичі над собою. Ледь помітні тіні вказують на жертву, після чого очі повертаються вперед, щоб риба могла точніше переслідувати намічену ціль.

Біологів також вражають зелені лінзи в очах бочкоокої риби. Вони нагадують будову очей у полуничного кальмара (Histioteuthis heteropsis). Дослідники припускають, що пігмент у цих лінзах допомагає фільтрувати певні довжини хвиль і виділяти біолюмінесценцію — світіння організмів у темряві. Це може давати рибі додаткову перевагу в орієнтації та пошуку їжі в каламутних глибинах.

Наскільки рідкісні ці зустрічі

За майже 40 років глибоководних досліджень MBARI провів близько 7 000 занурень дистанційно керованих апаратів і зібрав понад 41 000 годин відеоматеріалу. Попри такий масштаб спостережень, рибу-бочкооку зафіксували лише 11 разів . Попередня зустріч сталася у 2021 році, тож нинішня зйомка стала першою за майже п’ять років.

Саме ця рідкість і незвичний вигляд роблять кожне нове відео надзвичайно цінним для науки. Воно дозволяє краще розуміти, як організми середніх глибин пристосувалися до життя в умовах постійного напівмороку.

Оптична «гонка озброєнь» у глибинах

На думку Геддока, риба-бочкоока нагадує про дивовижні способи, якими тварини пристосувалися до життя в товщі океану. Багато з них виживають, покладаючись на дуже тонкі оптичні сигнали — від слабких тіней до спалахів біолюмінесценції.

У цих умовах розгортається своєрідна «гонка озброєнь»: одні види використовують біолюмінесценцію як камуфляж, інші розвивають дедалі складніші зорові системи, щоб цей камуфляж розпізнавати. Унікальні очі Macropinna microstoma — яскравий приклад того, як далеко може зайти еволюція, пристосовуючи організми до екстремальних середовищ.

Нове 4K-відео з Doc Ricketts додає ще одну важливу ланку до мозаїки знань про життя в сутінковій зоні океану й показує, наскільки мало ми все ще знаємо про мешканців глибин.

Наука