Ультраперероблена їжа пов’язана з сильнішою реакцією мозку у дітей

30 жовтня 2026 р. 22:00

30 жовтня 2026 р. 22:00

У дітей віком 7–10 років із нормальною вагою більша частка ультраперероблених продуктів у раціоні була пов’язана з сильнішою реакцією дорсального стріатуму на зображення апетитної їжі. Через рік більш виражена реакція цієї ділянки мозку була пов’язана зі значним збільшенням ІМТ та частки жиру в організмі.

Дослідження опубліковано 23 жовтня в JAMA Network Open . Воно показує можливий нейронний механізм, але не доводить, що ультраперероблена їжа сама по собі змінила мозок або спричинила набір ваги.

Деталі

У дослідження увійшли 46 дітей з нормальною вагою. Середній вік учасників становив 8,7 року, 57% вибірки — дівчатка. У середньому ультраперероблені продукти становили 67,7% добової калорійності раціону.

Харчування оцінювали за результатами двох 24-годинних опитувань, проведених за участю дитини та батьків. Продукти розподіляли за системою NOVA, а головним показником була частка калорій із категорії ультрапереробленої їжі.

Під час функціональної МРТ діти після прийому глюкози дивилися на зображення їжі — наприклад, печива та картоплі фрі — та на нейтральні предмети. У тих, хто отримував більше калорій з ультраперероблених продуктів, дорсальний стріатум сильніше реагував на зображення їжі. Щодо вентрального стріатуму такого зв’язку дослідники не виявили.

Дорсальний стріатум бере участь у мотивації, навчанні та формуванні звичних реакцій. Сильніша реакція цієї ділянки на харчові сигнали була пов’язана з більшим зростанням ІМТ та відсотка жиру в організмі протягом наступного року.

Початкова частка ультрапереробленої їжі також була пов’язана зі збільшенням обхвату талії через рік. Щодо змін ІМТ та відсотка жиру оцінки були спрямовані в той самий бік, але самі автори зазначають, що ці результати знаходяться на межі статистичної значущості та вимагають обережної інтерпретації.

Коли в моделі враховували реакцію дорсального стріатуму, зв’язок між споживанням ультраперероблених продуктів та зростанням ІМТ слабшав на 31%, а зі збільшенням частки жиру — на 44%. Це узгоджується з ідеєю, що реакція мозку на харчові сигнали може бути однією з ланок цього зв’язку. Формального аналізу посередництва дослідники не проводили через невеликий розмір вибірки.

Чому це важливо

Робота доповнює спостереження щодо харчування дітей даними нейровізуалізації. Йдеться не лише про те, скільки ультрапереробленої їжі споживає дитина, а й про те, як система винагороди реагує на харчові сигнали ще до появи надмірної ваги.

При цьому дослідження було спостережним і охоплювало лише 46 дітей. Автори прямо допускають протилежне пояснення: діти з початково сильнішою реакцією стріатуму могли частіше обирати ультраперероблену їжу. Активність мозку вимірювали лише один раз, а харчування оцінювали за самозвітами родини.

У супровідному коментарі JAMA Network Open дослідники з Університету Макмастера також попереджають, що при такій невеликій вибірці статистичні моделі можуть бути нестабільними, а окремі ефекти — переоціненими. Автори коментаря вважають результати цікавими, але такими, що потребують повторення в більших і різноманітніших групах дітей.

Команда USC планує перевірити причинно-наслідковий зв’язок у інтервенційному дослідженні: дітям, які зазвичай споживають багато ультраперероблених продуктів, запропонують раціон із більшою часткою мінімально переробленої їжі та простежать, чи змінюється реакція мозку та динаміка маси тіла.

Джерело

Jasmin M. Alves та співавтори. Ultraprocessed Food Intake, Striatal Response to Food Cues, and Adiposity Gain in Children . JAMA Network Open, 23 жовтня 2026 року. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.40252.

Офіційне роз’яснення: Медична школа Кека при Університеті Південної Каліфорнії (USC) .

Супровідний коментар щодо методологічних обмежень: «Ultraprocessed Foods, Neuroimaging, and Interpretation of Observational Evidence ».

Привід для публікації: Medical Xpress .

Наука