Вчені знайшли кліматичні цикли у найхолодніший період Землі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені знайшли кліматичні цикли у найхолодніший період Землі

06 лютого 2026 р. 09:34

06 лютого 2026 р. 09:34

Дані з давніх порід показують , що клімат Землі залишався мінливим навіть під час екстремального стану «Землі-снігової кулі».

Уявлення художника про Землю приблизно 700 мільйонів років тому під час Снігової Землі. Авторство: Цей файл ліцензовано за ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Авторство має бути надано Пабло Карлосу Будассі.

Період « Земля-снігова куля » припав на кріогенний період між 720 і 635 мільйонами років тому. Вважалося, що тоді кліматична система була майже повністю «заморожена». Льодовики досягали тропіків, а обмін між океаном і атмосферою пригнічувався. Короткочасні коливання клімату вважалися неможливими.

Дослідження, опубліковане в Earth and Planetary Science Letters , демонструє іншу картину. Аналіз показав кліматичні цикли річного, десятилітнього й столітнього масштабів. Вони подібні до сучасних кліматичних ритмів. Це суперечить уявленню про повністю стабільний «замерзлий» світ.

Ключовими стали « варви » — тонкошаруваті осадові породи з островів Гарвеллах біля Шотландії. Вони сформувалися під час «стюртського зледеніння» , найтривалішої фази Снігової Землі. Дослідники проаналізували понад 2600 річних шарів формації Порт-Аскайг. Кожен шар зафіксував окремий рік осадонакопичення.

Професор Томас Джернон зазначає: «Ці породи зберігають повний набір кліматичних ритмів, які ми знаємо сьогодні» . Виявлено сигнали, подібні до « Ель-Ніньйо » та сонячних циклів. Це вказує на внутрішню схильність клімату до коливань. Навіть екстремальні умови не повністю їх придушують.

Доктор Хлоя Гріффін пояснює: «Ці породи діють як природний реєстратор даних» . Мікроскопічний аналіз вказує на сезонні цикли замерзання й відтавання. Середовище було глибоководним і спокійним під льодовим покривом. Саме це дозволило зберегти детальний запис.

Кліматичне моделювання показало критичну умову мінливості. Якщо близько 15 % океану залишалося відкритим, взаємодія атмосфери й океану відновлювалася. Доктор Мінмін Фу каже: «Навіть обмежені ділянки відкритої води можуть підтримувати сучасні кліматичні режими» . Це пояснює зафіксовані коливання.

Отримані дані підтримують сценарій «слишкової кулі» або «водного поясу» . У такому стані Земля була загалом замерзлою, але з локальними «вікнами» відкритого океану. Ці інтервали були короткочасними. Вони контрастували з фоновою стабільною холодною фазою.

Професор Джернон підсумовує: «Навіть у найекстремальніших умовах кліматична система може бути активованою» . Це важливо для розуміння стійкості клімату. Висновки мають значення і для прогнозування майбутніх збурень клімату Землі.