Самиця африканського дикого пса пройшла 2300 кілометрів у пошуку партнера й померла в людській пастці

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Самиця африканського дикого пса пройшла 2300 кілометрів у пошуку партнера й померла в людській пастці

17 вересня 2026 р. 18:30

17 вересня 2026 р. 18:30

Три самиці африканських диких псів із Замбії пройшли 2300 кілометрів від своєї зграї в пошуках партнерів, зайшовши аж на територію Мозамбіку та повернувшись назад, але принаймні одна з них померла в людській пастці. Після цього науковці зафіксували ще 11 молодих особин цього виду, які відділялися від своєї зграї на велику відстань, і щонайменше двоє з них теж потрапили в пастки. Оскільки для африканських диких псів дуже важливою є міграція в пошуках нової зграї, це робить їх вразливими перед фрагментацією середовища існування через побудову доріг і міст та потраплянням у пастки на шляху крізь території з високою щільністю населення. Дослідження опублікували в журналі Ecology .

Африканський дикий пес в Південноафриканській Республіці. AfricanConservation / Wikimedia Commons

Чому африканські дикі пси не шукають партнера у своїй зграї?

У групах африканських диких псів, або гієновидних собак ( Lycaon pictus ), зазвичай розмножується тільки одна домінантна пара, а особини віком 2-3 роки або стають підлеглими, або відділяються від зграї, щоб знайти собі нову групу, де будуть вільні та не споріднені з ними партнери. За п’ять років спостереження за зграями в національних парках Замбії науковці зафіксували пересування чотирьох груп африканських диких псів на відстань, яка в сумі складала 9863 кілометри — це вдвічі довше за трасу, що перетинає США зі сходу на захід.

Попри таку тривалу міграцію, цим тваринам не завжди щастило знайти пару. Окрім національних парків й інших природоохоронних територій, вони також пересувалися по звичайній території Замбії, зокрема поблизу великих міст. Під час пересування в таких місцях африканські дикі пси намагалися триматися в лісосмугах і скелястій місцевості, рухалися майже вдвічі швидше, а їхній шлях містив майже у 2,5 раза менше поворотів. Найбільшу відстань подолали три самці, які пройшли 4126 кілометрів за вісім місяців та осіли на території, де заборонене полювання.

Карта міграції трьох груп африканських диких псів після загибелі самиці, що пройшла 2300 кілометрів. Принаймні дві самиці зі зграї Маюкуюку загинули через пастки, тоді як самці з цієї ж групи зустрілися з самицями зі зграї Касвета, але осіли в іншому місці. Creel et al. / Ecology, 2026

Однак чотири самиці з тієї ж групи, які відділилися від неї на два тижні раніше, подолали 1899 кілометрів за два місяці, а тоді щонайменше дві з них потрапили в пастку — науковці знайшли нашийник з передавачем, який був розрізаний ножем. Ці тварини надзвичайно вразливі до людських пасток, адже не навчаються їх уникати, навіть якщо їм вдалося звідти втекти, і часто залишаються біля члена зграї, який вже потрапив у пастку.