Батьківські тіла Рюгу та Івуни виявилися ровесниками найдавніших зародків планет

17 вересня 2026 р. 18:59

17 вересня 2026 р. 18:59

Батьківські тіла астероїда Рюгу та метеорита Івуна сформувалися приблизно за два мільйони років після появи перших твердих частинок у протосонячному диску. Вони могли належати до одного з найдавніших поколінь планетезималей — небесних тіл на орбіті навколо зорі, з яких пізніше формувалися протопланети. Це відкриття може пояснити особливості Рюгу та Івуни, які відрізняють їх від інших подібних небесних тіл. Дослідження опублікували в журналі Science .

Художнє зображення протопланетного диска, у якому зароджувалися планетезималі. Wikimedia Commons

Як Рюгу та Івуна зберегли давню речовину Сонячної системи?

Невеликий навколоземний астероїд Рюгу став одним із небагатьох астероїдів, з яких космічний апарат «Хаябуса-2» доставив зразки речовини на Землю. За складом він близький до CI-хондритів — вуглецевих метеоритів, до яких належить, зокрема, метеорит Івуна. Водночас у Рюгу та CI-хондритах майже немає хондр — невеликих округлих частинок, що утворилися з розплавленої речовини в молодій Сонячній системі та дали назву класу метеоритів, хондритам. Причина цієї відмінності від інших вуглецевих хондритів досі залишалася незрозумілою.

Щоб визначити час формування батьківських тіл цих об’єктів, група вчених дослідила два зразки Рюгу та фрагмент метеорита Івуна. Особливу увагу приділили доломіту — мінералу, що утворюється за участю рідкої води, вік якого визначали за вмістом ізотопів марганцю та хрому. З’ясувалося, що доломіт у зразках Рюгу та Івуни утворився в перші кілька мільйонів років існування Сонячної системи, приблизно за 2-5 мільйонів років після утворення кальцієво-алюмінієвих включень, які є найдавнішими твердими частинками Сонячної системи. Дослідження магнетиту та доломіту також виказало температуру їхнього утворення: близько 92 градусів Цельсія для Рюгу та 76 градусів для Івуни.

На основі цих даних науковці змоделювали батьківське тіло обох об’єктів і показали, що планетезималь радіусом близько 20 кілометрів могла швидко сформуватися вже приблизно за мільйон років після появи кальцієво-алюмінієвих включень. Значна кількість води в такому тілі створювала умови для хімічних змін первинних мінералів та утворення доломіту. Це може пояснити майже повну відсутність хондр у Рюгу та CI-хондритах, адже вони сформувалися пізніше, більш ніж за три мільйони років після появи кальцієво-алюмінієвих включень. А батьківські тіла Рюгу та Івуни могли виникнути ще до того, як хондри стали важливим складником речовини наступного покоління планетезималей.

Що дізналися про минуле Рюгу

💦 Розподіл ізотопів хрому в астероїді вказав на те, що його батьківське тіло було вологим. Пізніше на ньому знайшли сліди замерзання й розмерзання води, а загалом Рюгу міг зберегти воду на мільярд років.

🪨 У 2020 році астрономи зробили висновок, що Рюгу утворився через зіткнення двох астероїдів з сім’ї Ніси в Головному поясі. Але вже у 2023 його назвали уламком планетезималі, що мігрувала з зовнішніх частин Сонячної системи.

🌞 На своїй поверхні астероїд Рюгу зберіг сліди пилу, давнішого навіть за Сонце. А його матеріал містить сліди давнього магнітного поля Сонячної системи.

🧪 У зразках з цього астероїда також знайшли всі п’ять основ з земної ДНК й РНК. Але сліди бактерій у цих зразках виявилися випадково занесеними науковцями.

Наука